Сніговий тест-драйв Subaru XV: лопату тр-реба?

Чи потрібно сніжною зимою возити з собою лопату в повнопривідному кросовері? Тест-драйв Subaru XV в екстремальних зимових умовах довів – ні.

9

Subaru XV

Ще вчора ввечері невеличкий сніжок тішив око, а вранці стало не до сміху: щільний білий покрив засипав міські вулиці та двори і зробив усі машини однаковими кучугурами.

Після такого снігопаду мало хто зважився виїхати на своєму автомобілі. Двірники потихеньку розчищали стежки для пішоходів, комунальна техніка прибирала головні магістралі, а на них тихенько котилися відчайдушні таксисти, виправдовуючи свій ризик захмарними тарифами. Поліція перекрила рух для вантажівок на заміських магістралях, які стали філією центральної ковзанки. Сама думка подолати за такої погоди 400 км, здавалося, прийшла в мою голову з будинку для божевільних.

Subaru XVАле це інші бояться, мені боятися нічого. Під моїм заметом ховається яскраво-синя Subaru XV. Легендарний повний привід, кліренс 220 мм. Наразі ніщо не видає її оновлених бамперів, решітки радіатора або задніх LED-ліхтарів. Щоб їх стало видно, довелося півгодини інтенсивно працювати щіткою. Добре що салон тут шкіряний – сніг, що впав під час відчинення дверцят, легко зчищається одним помахом.

Від місця стоянки до більш-менш розчищеної дороги – метрів п’ятсот. Оцінюючи висоту заносів, оптимізм зменшується – іноді вони вищі за бампер. А дороги просто не видно – суцільна біла вата.

Дістаю телефон і прошу сестру, яка живе за квартал від мене, пошукати лопату. На всяк випадок. А сам пробую виїхати.

Subaru XV

Для успішного подолання сніжної цілини на автомобілі необхідні три чинники: повний привід, чіпкі шини і трохи водійського досвіду.

Ще пару років тому в повному приводі цієї японської марки я не сумнівався б ні на секунду – Subaru все-таки. Але в нашому Subaru XV вже не той легендарний симетричний повний привід із постійним розподілом крутильного моменту 50 на 50, яким завжди так пишалися «плеяди».

Тут 2,0-літровий атмосферний опозитний 150-сильний двигун у парі з варіатором Lineatronic більше задіює передні колеса. Багатодискова електрогідравлічна муфта розподіляє крутильний момент на задок залежно від показань датчиків системи курсової стійкості VDC.

Примусових блокувань міжосьового диференціала і зниженої передачі немає. Отож, знаючи миттєву реакцію на педаль акселератора цієї «Суби», я трохи побоювався заритися в сніг одразу після старту.

До шин питань немає – фіни знаються в зимовій резині, тому навряд чи на сьогодні є що-небудь краще, ніж Nokian Hakkapeliitta R2 SUV.

Ну а навички водія якраз можна перевірити – тест покаже, де йому місце: за кермом або під машиною з лопатою.

Отже, обравши напрямок руху, починаю перший етап звільнення зі снігової пастки: виїзд із паркомісця. Його треба залишити і одразу повернути ліворуч на дворовий проїзд. Якого зовсім не видно – я його пам’ятаю тільки по пам’яті. Вмикаю «драйв» і плавно натискаю на газ…

Subaru XV виїжджає хоч би що, ніби під колесами і немає снігової завіси. Оце перемога! Повертаю наліво, проїжджаю двадцять метрів, і тут моя впевненість закінчується. На наступному повороті припарковані два автомобілі, один навпроти одного, між ними – два з половиною метри. Така величезна навіть для сухої дороги відстань здається дуже небезпечною в умовах снігового поля.

Тут невеликий замет може закінчити всю «експедицію» підлим ударом корми. Тому в нерішучості зупиняюся. Саме тут спостерігаю замети вищі за бампер. Озираюся – під колесами намерзлий лід.

Subaru XVПробую рушити ще раз – колеса буксують. Здаю трохи назад і на свій страх і ризик їду вперед і вліво – пробую на ходу вписатися в проміжок між двома покритими снігом машинами. Гостре рульове керування XV дало мені змогу це зробити з філігранною точністю.

Далі – легше. Второвуючи глибоку колію, Subaru просувається вперед, направо, і… перед нами виникає чергова перешкода у вигляді іншого кросовера, який викопують з-під снігу троє чоловіків. Доки їхня машина стоїть у мене на шляху, відчуваю їхні заздрісні погляди і усмішки – зрозуміло, у нього ж повний привід.

Фактично, справу зроблено – залишилося п’ятнадцять метрів і доволі високий бордюр – адже з траєкторією руху я все ж трохи не вгадав і проїхав тротуаром. Утім, це вже не важливо.

Телефоную сестрі, щоб заспокоїти, що лопата вже не потрібна. Об’їжджаю хлопців на кросовері, легко зіскакую на проїжджу частину і викликаю свій екіпаж.

Далі – хоч і слизька, але дорога. А в моєму арсеналі їзди по снігу і льоду я вже впевнений – проїду. Так, шлях до 400 км, на який зазвичай витрачається 6 годин, цього разу довелося долати за дев’ять. Так, іноді на льодових переметах відчувалося, що Subaru втрачає траєкторію. Але додавання газу і система стабілізації робила свою справу прекрасно. І ми обійшлися без втрат. Хоча вздовж дороги бачили чимало легковиків і кросоверів, розвернутих перпендикулярно трасі.

Доїхали без пригод, лебідок, витягувань і штовхання. І так, звісно, без лопати.

Subaru XV

Подписывайтесь на наши ленты в Facebook, Вконтакте, Viber и Telegram: все самые важные автомобильные события в одном месте.





  • Олексій Я.

    читал, читал и… устал!) хорошая статья о … да ни о чем (( Ни фоток, ничего. Подумываю об этой машине, но статья не отвечает ни на один вопрос. Ото зачем такое строчить, автор?

    • Sergii Matusiak

      Статьи бывают в разном стиле. Традиционный тест-драйв уже был – его можно найти по ссылке в материале.

      • Олексій Я.

        Ммм, его я тоже прочитал, вроде за 2014 год… Я же говорю, машиной интересуюсь. Но я ждал снежных фото и видео, а получил рассказ, как один рыбак словил оооооотт такую рыбу.)) ни о чем короче ((

        • Sergii Matusiak

          Увы, снежных фото и видео нет. Читая текст, вы должны были дорисовать картинку в своем воображении. 🙂 А тест за 2016 год, свежак.

          • Олексій Я.

            А, так это художественный текст, я думал обзоры в другом стиле пишутся. Ну да ладно. Все равно читать скучно ((

  • отличный авто за небольшие деньги

    • Олексій Я.

      650К – “это же семечки для нашей нефтяной компании”)))
      неплохо как для хетчбека с полным приводом)))))

  • Vadym Pyatko

    “наліво”, “направо”………..Українською то є “ліворуч” та “праворуч”…….

    • Sergii Matusiak

      Відповідь нашого літературного редактора: “Українська мова багата на синоніми. Слова “наліво” і “направо” мають таке ж право на існування, як і “ліворуч” та “праворуч”. Словник пише: “Направо присл. У правий бік; праворуч; протилежн. наліво. З правого боку; справа; зліва. Люди чомусь збіднюють мову, намагаючись використовувати лише ті слова, які вважають “більш українськими”. Я використовую максимально можливу кількість лексем”.