Омивач лобового скла відіграє важливу роль у безпеці під час руху. Ця рідина актуальна цілий рік. Навесні та влітку нам доводиться мити лобове скло від розмазаних по ньому комах, а восени та взимку – від бруду, що піднімається автомобілями з мокрої дороги. Однак придбання спеціальних рідин, що омивають, часто обходиться автомобілістам у копієчку, адже ні для кого не секрет, що в дощову погоду на трасі можна легко витратити кілька літрів омивача за 100 кілометрів.
Ходять легенди, що спеціальну рідину омивача можна замінити на звичайну воду, попередньо розбавивши її з милом, і отримати такий самий ефект. Дієвий це спосіб чи черговий міф? Давайте розберемося.
"В принципі, такий склад можна залити в бачок, проте це буде не зовсім безпечно. Справа в тому, що звичайне мило може бути досить агресивним: для гумових ущільнювачів, гумок двірників або по відношенню до полікарбонатних фар, які зараз широко використовують", - кажуть експерти Liqui Moly.
По-перше, у спеціалізованих омивачах використовуються спеціальні поверхнево-активні речовини (ПАР), які не шкодять гумовим елементам або полікарбонатному складу фар. По-друге, ПАРи покращують змивання специфічного "дорожнього" бруду: слідів від мошок, що розбилися на склі, суміш мікрокрапель мастил з дорожнім пилом, мікрочастинок гуми від покришок, що зношуються.
Таким чином, хороший омивач краще та швидше очищає поверхню скла від бруду, покращуючи огляд та збільшуючи безпеку руху. Особливо добре різниця між омивачем та водою з милом буде помітна у нічний час, у світлі фар зустрічних автомобілів.
На додачу до всього, звичайна вода з милом не зможе витримати мінусову температуру, на відміну від спеціального складу рідини омивача. Це може призвести до того, що вона замерзне та розірве бачок або систему омивача автомобіля. Щоб не потрапити на заміну елементів системи в холодну пору року, необхідно завчасно залити спеціальний зимовий омивач. Асортимент таких рідин величезний і дозволяє кожному вибрати відповідний варіант за бюджетом, морозостійкістю та ароматом. Ознайомитись з ними можна за цим посиланням.
Міф про можливість заощадити на омивачі таким чином зовсім не єдиний. Разом з ним можна також зустріти такі перли, як "присадки для очищення палива забивають форсунки" і "масло в машині потрібно міняти раз в 15 000 км" - чим це загрожує, можете подивитися тут.

-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні