Бітурбо та твінтурбо: у чому різниця

У турбованих моторах застосовується кілька схем наддуву – частіше з однією турбіною, рідше із двома. Залежно від того, як у схемі подачі повітря розташовуються турбокомпресори і які циліндри «відповідають», ці системи можуть називатися Twin-Turbo (twin – з англ. близнюк) чи Bi-Turbo.

Twin-Turbo – схема, в якій повітря у всі циліндри одночасно можуть подавати обидва турбокомпресори (наприклад, V8 BMW N63 3,9 л). Розміщуються вони у такій схемі паралельно чи послідовно. Використовувані турбокомпресори, як правило, мають різний діаметр роторів турбіни/компресора (крильчаток) і, відповідно, різну продуктивність. Турбокомпресори з меншими роторами (турбінними колесами) менш інертні, тому забезпечують наповнення циліндрів на малих обертах двигуна. Турбіна з великим діаметром роторів активно вступає в роботу на середніх оборотах і вище, коли тиску газів, що відпрацювали, у випускному тракті виявляється достатньо для ефективної роботи цього компресора.

Bi-Turbo – це дві турбіни, кожна з яких забезпечує наповнення повітрям різних циліндрів. Зазвичай така схема застосовується в багатоциліндрових V-подібних двигунах (наприклад, Audi A6 allroad 2,7 V6 Bi-Turbo), де кожна турбіна живить окремий ряд циліндрів.

Терміни Twin-Turbo і Bi-Turbo нерідко плутають любителі доопрацювання моторів, які встановлюють по два турбокопресори. Щоб з'ясувати, яка схема турбонаддува використовується на автомобілі, потрібно вивчити його моторний відсік.