Цього дня рівно 76 років тому було презентовано широкому загалу англійський автомобіль нового бренду – Land Rover.
Land Rover на відміну від американських позашляховиків Другої світової був задуманий не для армії, а для мирних землеробів - не дарма в назві машини з'явилася приставка "land" (з англ. "земля"). При цьому фірма покладала чималі надії на експорт – сподівалася виправити свої фінансові справи, що похитнулися.
Ідею такої машини, висунуту керівництвом компанії, втілив архітектор Ральф Неш. Перші дослідні зразки з'явилися літом 1947 року. Цікаво, що там попереду було лише одне сидіння, розташоване в центрі. Однак на серійній машині від цього відмовилися. Її випуск розгорнувся у липні, на заводі фірми Rover у Солихолі.
Автомобіль мав характерну зовнішність. Решітка радіатора разом з фарами була затиснута між простими за формою, але дуже об'ємистими крилами і помітно зсунута назад. А на капоті красувалося запасне колесо.
Проте важливою новинкою був сам кузов. Його виготовили із алюмінію. Він кріпився на потужній лонжеронній рамі, до якої на листових ресорах були підвішені два нерозрізні ведучі мости.
Щодо двигуна, то це був 4-циліндровий Rover 60, робочим об'ємом 1,6 л і потужністю 50 к. с. У трансмісії були використані 4-ступенева КП та 2-ступеневий демультиплікатор. Максимальна швидкість автомобіля становила 72 км/год. Нова машина непогано показала себе на «гражданці» і незабаром на неї поклали око й військові. У 1949 році вона успішно пройшла армійські випробування та була прийнята на озброєння.
У ході виробництва автомобіль періодично покращувався. У 1958 році з'явилася Series II із двигуном 2,22 л потужністю 77 к. с. У 1971 - 1985 р. була випущена Series III - з колишнім мотором, але синхронізованою коробкою передач і фарами, що перекочували на крила. У 1984 році з'явилася Series IV – з посиленою рамою та новою КП.
А 1996-й рік ознаменувався випуском Series V, якій надали ім'я власне – Defender (з англ. «захисник»). На додаток до двох варіантів колісної бази (90 і 110 дюймів) вона отримала ще одну – 130 дюймів. А до гами моторів, що складалася з бензинового двигуна (77 к. с.) та дизеля (69 к. с.), додався ще й 2,5-літровий турбодизель у 111 к. с. Випускалася і найкрутіша версія - з V-подібною "вісімкою" в 3,5 л, в 122 к. с.
Для армії автомобілі виготовлялися більш ніж у 40 модифікаціях – від санітарних машин до носіїв безвідкатних гармат. Були навіть бронеавтомобілі, але ними займалися спеціалізовані фірми.
А в 1965 році з'явився полегшений авіатранспортабельний автомобіль класу 1/2 т - Land Rover Light Weight Mk I. Зовнішність у нього була простіше - без громіздких передніх крил, зате з двоповерховим бампером. А 1968 року йому на зміну прийшла покращена модель - Light Weight GS, яка випускалася аж до 1984 року.
У 1972 році в сім'ю Land Rover влилася безкапотна однотонна тактична вантажівка FC 101 з мотором V8 (3,5 л) в 127 к. с. Її розробляли аж 10 років, а ось у виробництві вона протрималася лише два роки. Усього було випущено 2215 таких машин.
У 2000-х роках компанія Land Rover виробляла щороку 80 – 90 тис. позашляховиків. Вони експортувалися до 140 країн світу. Крім Англії, такі машини випускалися за ліцензією в Бельгії, Німеччині, Іспанії і навіть в Австралії. А їхнє крупновузлове складання взагалі проводили у трьох десятках країн. Так що джипи Land Rover були одними з найпоширеніших автомобілів свого класу.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
