На прошедшем недавно VII слете "Война моторов" изюминкой экспозиции стал артиллерийский тягач "Коминтерн". Эта машина производилась с 1934 по 1940 год Харьковским паровозостроительном заводом (ныне Завод им. Малышева). Это единственный, доживший до наших дней экземпляр, сообщается на страничке Музея техники Вадима Задорожного в Фейсбук.
По состоянию на 22 июня 1941 года в нашей армии находилось около 1500 ед. таких машин, а к 1945 году их оставалось 568 ед.
Характерными особенностями тягача была ходовая часть от танка Т-24, который был выпущен в 1931 году серией всего 25 экз. Подвеска машины была балансирного типа. Восемь опорных катков были объединены попарно в четыре тележки, а каждая тележка подвешивалась к раме тягача на спиральный пружинах, заключённых в кожух отпопадания грязи и пыли.
Кабину, не мудруствуя лукаво, заимствовали с небольшими переделками от массового грузовика ЗИС-5.
Полная масса тягача составляла 10,5 т, грузоподъемность - 2,0 т. Позади двухместной кабины в кузове могли разместиться 12 чел. Длина тягача составляла 5765 мм, ширина - 2208 мм, высота - 2538 мм. Клиренс - 400 мм.
На тягаче стоял 4-цилиндровый бензиновый двигатель КИН рабочим объёмом 15095 см куб. и мощностью 131, 2 л. с. при 1280 об/мин. Тягач достигал скорости 30,5 км/ч. Запас хода составлял 220 км по шоссе и 170 км на грунте. Удельное давление на грунт было небольшим - всего 0, 495 кг на см кв. Это обеспечивало хорошу проходимость по слабым грунта и снегу.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
