Сьогодні, коли у світі неухильно зростає кількість електромобілів, особливо слід зазначити, що перший рекорд швидкості на суші зафіксовано саме на машині з електричною силовою установкою. На такому автомобілі рівно 125 років тому, 18 грудня 1898 року було досягнуто показника в 63,157 км/год.
За кермом машини знаходився граф Гастон де Шасслу-Лоба, який належить до піонерів автомобілізму. Ще 1895 року він заснував перший у світі автомобільний клуб – Automobil-Club de France. Наприкінці XIX – початку ХХ століття Гастон особисто брав участь у різних автомобільних змаганнях та виграв низку з них. Однак головною його заслугою вважається встановлений уперше в історії світовий рекорд швидкості автомобілем.
Вранці 18 грудня 1898 року у парку французького містечка Ашер, неподалік Парижа стартували рекордні заїзди на автомобілях. У них брали участь чотири машини: два парові автомобілі Aмадея Болле, ще один паровий - Де-Діон Бутон і електромобіль Jeantaud DUC, сконструйований Шарлем Жанто.
Останній був талановитим винахідником, який створив зокрема класичну рульову трапецію, яка застосовується на більшості автомобілів і досі. А електромобілі він будував, починаючи з 1881 року.
На вищезгадані змагання Шарль представив своє чергове дітище. Простенька, відкрита коляска, схожа на звичайний кінний екіпаж, проте мала чималу вагу – півтори тонни. Справа в тому, що значна частина його припадала на важкі тодішні акумуляторні батареї. Вони живили два електромотори сумарною потужністю 36 к. с.
Змагання проходили на дистанції понад 2 км. Першу ділянку електромобіль Jeantaud DUC подолав за 72,6 с, а другу – вже за 52 с. Його середня швидкість на кілометровому відрізку становила 63,157 км/год. Ця машина і увійшла в історію як перший у світі автомобіль-рекордсмен із електричним двигуном.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
