Недавно ГАЗ-24-13 побывал на тесте у ребят из проекта «Кузница Тест-драйва», которые и поделились своими впечатлениями. Итак, начнем с внешних отличий медицинской «Волги» от обычного гражданского универсала. На переднем правом крыле появилась фара-искатель, а на крыше – фонарь с матовым стеклом и красным крестом. Последний постоянно горит в темное время суток, показывая, что едет медицинский автомобиль.
Интересно, что на этой машине нет проблескового маячка и СГУ, скорее всего «скорая» служила на каком-то крупном предприятии или была приписана к ведомственному санаторию, а потому не выезжала на вызовы по городу. Как и на всех универсалах ГАЗ-24-12, посередине переднего правого крыла устанавливалось зеркало заднего вида.
Сзади есть подъемная дверь, которая фиксируется в открытом положении. За ней, на полу установлена откидная крыша, которая помогает по направляющим вытащить носилки. Носилки, кстати, в идеальном состоянии – такое впечатление, что их использовали всего только раза два или три. Запасное колесо спрятано под полом багажника, как на любой «Волге» универсал. Вдоль носилок в полу имеются небольшие сиденья – откидное, для врача, а за ним для фельдшера. Они здесь точно такие же, как на «скорых» предыдущего поколения - ГАЗ-22. Конечно, для медперсонала места, что и говорить, в обрез.
Чемоданчик с медикаментами расположен у изголовья носилок. На потолке три плафона освещения – два центральных, «волговские», а третий, над задним проемом – «москвичевский», со своим выключателем. В салоне также есть розетка на 12 В, установленная перед сиденьем врача. О том, что машина не восстановлена, а дошла до нас именно в первозданном виде, можно судить по сохранившемся заводским уплотнителям на дверях.
Под капотом – известный 2,5-литровый двигатель ЗМЗ-402 мощностью 85 л. с. Такая мощность обусловлена тем, что машина рассчитана низкооктановое топливо (Аи-76 и Аи-80) – такой вариант устанавливался на автомобилей такси, а также на «скорые». Моторесурс двигателя достигает 200 – 250 тыс. км. На одометре у представленного авто – всего 64 761 км.
За рулем довольно тесно, потому что кресло водителя сзади упирается в металлическую перегородку – спинку здесь уже не отрегулируешь; нет и привычных подголовников, вместо которых узенькие подушечки на все той же перегородке. Межу передними креслами, на задней стенке крепилась рация – необходимый атрибут скорой, правда, в нашем случае ее установили ребята из Old Car Service, которые и предоставили автомобиль для тест-драйва.
Следует помнить, что главная «скорой» ГАЗ-24-13 – это вовремя оказать помощь пациенту и в случае необходимости доставить его в медучреждение – и с этим «Волга» справлялась.
https://www.youtube.com/watch?v=j4loqX-ORSk&feature=share&fbclid=IwAR3kH0eqsegWbJxX11FwIO93XbPy-8MgZm9fj11KwYx3FspG3yxX5A3NePE
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
