Парові автомобілі асоціюються у багатьох з тихохідними тягачами, однак це не так. На початку XX століття на машині фірми Stanley було встановлено світовий рекорд швидкості для наземних транспортних засобів — 205,443 км/год.
Творці цієї машини — брати Стенлі-Френсіс і Фріленд — стояли біля витоків американської автомобільної промисловості. Вони увійшли в історію як талановиті розробники досконалих для свого часу парових автомобілів.
Свій перший паровий екіпаж вони виготовили в 1897 році. Двоциліндровий двигун робочим об'ємом лише 926 см куб. розвивав залежно від тиску пари від 10 до 20 к.с. Мініатюрний котел мав діаметр лише 66 см. Його нагрівали форсунки, що працюють на важкому рідкому паливі — парафіновій олії. Максимальна швидкість автомобіля становила 80 км/год.
Легка і проста у конструкції машина привернула увагу публіки, і ще в тому ж 1897 році вдалося продати 200 машин — на ті часи дуже багато.
Вато зауважити, що наприкінці ХІХ століття автомобільний спорт у США був розвинений менше, ніж у Європі. Найперші в країні гірські перегони відбулися в 1898 році на приз Mount Washington. І їх виграв паровий автомобіль Stanley, за кермом якого перебував сам Фріленд Стенлі.
Однак найбільшого спортивного успіху фірма Stanley досягла пізніше. У січні 1906 року в США, на гоночній трасі Дайтона, в штаті Флорида проходили рекордні заїзди низки автомобілів. Найкращим з них показав себе паровий —Stanley під назвою Rocket («Ракета»).
Це була на ті часи незвична на вигляд машина — низька, трохи більша за один метр, і довга, з кузовом обтічної форми, що робило її схожою на торпеду. А горизонтальний паровий двигун розвивав ні багато ні мало 150 к.с.
26 січня гонщик Фред Маріотт показав на дистанції одна миля з ходу швидкість 205,443 км/год. А стосовно звичайних легкових машин з паровим двигуном, то фірма Stanley випускала їх, удосконалюючи конструкцію, до 1925 року.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
