Зимовий дрифт в Україні - поради Олександра Гринчука

Зима – ідеальний час, щоби почати дрифтувати. Що для цього потрібно, окрім безмежного бажання навчитися контролювати автомобіль у заносі? Як мінімум задньопривідна машина.

Не варто одразу будувати план з пограбування банку – вистачить і нальоту на домашню скарбничку. Взимку ти можеш вчитися дрифтувати на мінімально допрацьованих «Жигулях». Пілот Red Bull Олександр Гринчук розповідає, що робити з автомобілем, щоби він поїхав боком.

«В гаражі припадає пилом задньопривідна машина? Тобі пощастило: залишилося докласти трохи зусиль – і ти вже зимовий дрифтер-початківець.

Для початку, автомобіль слід трохи знизити, щоби збільшити стійкість і зменшити крени. Якщо у тебе «Жигулі», перевірена формула – це мінус два витки пружин. Просто відпиляй їх! Наступний крок – збільшуй виворіт коліс. Це ж дрифт! В інтернеті ти знайдеш безліч інструкцій для будь-якої задньопривідної машини.

Після цього можна братися до роботи з заднім диференціалом. Найдоступніший варіант – заварити його. Але якщо є можливість, встанови блокування. Це треба зробити, щоби задні колеса оберталися однаково, забезпечуючи тягу для заносу.

Дрифтеру-початківцю потужності менше 100 кінських сил буде достатньо. Досвід показує, що на льоду складно контролювати 200 «сил» і більше.

Чудовим доповненням твого дрифт-кара буде гідравлічне ручне гальмо. Воно допоможе з ініціацією заносу. Стандартне водійське сидіння краще замінити на крісло з хорошою бічною підтримкою. Це допоможе сконцентруватися на управлінні машиною. Ти не витрачатимеш сили, щоби не вилетіти на пасажирське місце.

Обов'язковий пункт – ремені безпеки. Вони повинні бути в робочому стані. Інакше за кермо сідати не можна!

І один з найважливіших моментів – шини. Для їзди по льоду потрібна дуже вузька шипована гума. Маленька пляма контакту дасть хороший зачіп!

За матеріалами RedBull.com