Державна служба України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» провела 21 жовтня громадське обговорення на тему габаритно-вагового контролю. Як зазначив її голова Михайло Ноняк, фактично габаритно-ваговий контроль почав працювати лише 4 квітня. За півроку, станом на 20 листопада, здійснено перевірку 180,6 тисяч транспортних засобів. Зафіксовано 5 419 порушень вагових параметрів. Нараховано плату за проїзд у розмірі 35,69 млн грн. Штрафних санкцій накладено на суму 2,217 млн грн (до держбюджету перераховано 911,4 тис. грн).
Сьогодні гостро постало питання, як ефективно здійснювати габаритно-ваговий контроль у регіонах. Тут гальмувальними чинниками є незадовільний стан вагових комплексів і брак кваліфікованого персоналу. На сьогодні на українських дорогах працює 26 пунктів габаритно-вагового контролю, з яких 15 – цілодобово. Їх обслуговують 80 працівників «Укртрансбезпеки». Загалом для таких комплексів підготовлено 135 майданчиків, проте необхідно ще 77. Крім того, сьогодні проводиться тендер на закупівлю 78 пересувних комплексів за рахунок гранту Європейської комісії.
Учасникам громадського обговорення «Укртрансбезпека» презентувала проект моделі габаритно-вагового комплексу. Планується максимально автоматизувати цей процес. На першому етапі потенційних порушників визначатимуть дистанційно, безпосередньо в потоці, без зупинення транспортного засобу. Для цього передбачається задіяти мобільні лабораторії. Потім всю інформацію передаватимуть на стаціонарні пункти, розташовані на відстані від 1 до 10 км.
Другий етап полягає у проведенні контрольного зважування порушників на стаціонарному пункті. Тут також відбуватиметься складання протоколу і обчислюватиметься сума накладення платежу та штрафні санкції. До речі, визначатиме розмір платежів спеціально програмне забезпечення, керуючись розміром збитку, заподіяної порушником. Всі ці заходи мають значно поліпшити стан українських доріг, якими їздитиме дедалі менше перевантажених фур.
-
Подія 10 квітня 2026 20:20Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки. -
Подія 02 квітня 2026 21:00До 130-річчя Peugeot – як еволюціонували комерційні автомобілі -
Подія 01 квітня 2026 21:00Як зародився відомий виробник вантажівок DAF
