Під час недавнього опитування компанії Volvo Buses, проведеного серед операторів міжміських автобусних перевезень по всьому світу, було отримано цікаві дані про темпи електрифікації.
В онлайн-опитуванні взяло участь 75 автобусних операторів, які здійснюють міжміські перевезення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Африці, на Близькому Сході та в Європі.
Так, 3% операторів заявили, що вже розпочали перехід на електромобільність, додавши до своїх автопарків електробуси. А 38% респондентів зауважили, що почнуть перехід на електробуси протягом одного-п'яти років. На думку 80% операторів, однією з ключових проблем є обмежена зарядна інфраструктура вздовж основних маршрутів.
Необхідність у зарядній інфраструктурі тісно пов'язана з автономністю роботи електробусів, і 73% операторів вважають, що такі машини поки що мають недостатній запас ходу для далеких поїздок.
Звичайно, це залежить від маршрутів та доступності зарядних станцій по дорозі. Так, електробус на шасі Volvo BZR Electric забезпечує запас ходу до 700 км відповідно до стандарту SORT 3.
Проте справа не лише у самих транспортних засобах. 49% операторів шукають партнера, який може надати комплексні рішення, а не лише транспортні засоби.
Які чинники спонукають операторів автобусних перевезень переходити на електробуси?
46% операторів вважають екологічні цілі та цілі сталого розвитку важливими мотиваторами для переходу на електробуси, а 45% вказують на регуляторний тиск та зони з підвищеним рівнем викидів.
Компанія Volvo Buses прагне повністю відмовитися від викопного палива до 2040 року, і багато операторів ставлять перед собою амбітні цілі.
Електрифікація має ключове значення, але якщо необхідно скоротити викиди в масштабах всієї галузі, то відповідальність за трансформацію не може лежати тільки на операторах. Законодавство та нормативні акти мають підтримувати цей перехід.
-
Подія 10 квітня 2026 20:20Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки. -
Подія 02 квітня 2026 21:00До 130-річчя Peugeot – як еволюціонували комерційні автомобілі -
Подія 01 квітня 2026 21:00Як зародився відомий виробник вантажівок DAF
