За даними Європейської асоціації автовиробників (ACEA), на кінець 2024 року в Європейському Союзі налічувалося 699 238 автобусів з повною масою понад 3,5 т, що на 1,8% більше, ніж у попередньому році. Звіт ACEA, опублікований у січні 2026 року, містить лише дані, доступні до кінця 2024 року. Статистичні дані за 2025 рік нині неповні для низки країн.
Тільки 3,5% парку можна вважати електробусами, але в деяких державах-членах впровадження електроприводу набагато вражаюче: у Данії, Люксембурзі, Нідерландах та Швеції частка автобусів, що працюють виключно на акумуляторних батареях, вже перевищує 10%.
Майже половина всього автобусного парку ЄС зосереджена лише у чотирьох країнах
Італія лідирує у рейтингу зі 101 303 автобусами, за нею слідують Франція з 94 542 од., потім Німеччина з 85 559 од. та, нарешті, Польща з 80 654 од. Тільки ці чотири ринки наочно демонструють, що рішення в галузі транспортної політики найбільших країн значно впливають на всю європейську автобусну галузь.Якщо включити в аналіз Велику Британію та країни EFTA (Європейської зони вільної торгівлі), то загальний автобусний парк у даному європейському регіоні збільшиться до 852 180 автобусів. Однак важливо зазначити, що статистика не є повною; низка європейських країн, таких як Сербія або інші балканські держави, які не входять до ЄС, не включені до бази даних ACEA, тому фактичний європейський автобусний парк ще більший.
Середній вік автобусів у ЄС, за даними АСЕА, складає 12,2 роки
Наймолодший автобусний парк знаходиться у Люксембурзі, де середній вік автобусів складає лише 6,3 років. Австрія (6,5 років), Швеція (7,2 років), Франція (7,9 років) та Німеччина (8,3 років) також мають молоді автобусні парки. На іншому кінці списку знаходяться Румунія (17,8 роів), Греція (17,2 років) та Польща (16,1 років), де значна частина автобусного парку давно вийшла за межі оптимального економічного циклу експлуатації.Серед країн, що не входять до Європейського союзу, але належать до європейського регіону, середній вік автобусів у Швейцарії становить 9,0 років, у Норвегії — 9,5 років, а в Сполученому Королівстві статистика показує набагато несприятливіше середнє значення — 15,9 років.
Переважна більшість автобусів у ЄС працють на дизельному пальному, проте...
...частка альтернативних силових установок демонструє повільне, але явне зростання з року в рік. Якщо у 2019 році 94,5% автобусного парку ЄС працювали на дизельному пальному та лише 0,6% — на електриці, то до 2024 року частка дизельних автобусів скоротилася до 88,7%, а частка електробусів зросла до 3,1%.Виходячи з розподілу інших силових установок, на гібриди plug-in припадає 0,4% автопарку, на дизель-електричні гібриди — 2,6%, а на автобуси, що працюють на природному газі (СNG/LPG), — 4,5%.
Найбільша частка повністю електричних автобусів посідає Люксембург, де 23,3% автопарку працює на акумуляторних батареях. Високі показники також спостерігаються у Нідерландах (21,4%), Данії (15,7%) та Швеції (10,2%). Серед країн, що не входять до ЄС, Норвегія також посідає найвище місце за часткою електробусів – 11,7%.
Автобуси з бензиновими двигунами набули найбільшого поширення в Естонії (13%), а також відіграють значну роль у громадському транспорті у Франції (9%) та Італії (7,1%).
-
Подія 10 квітня 2026 20:20Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки. -
Подія 02 квітня 2026 21:00До 130-річчя Peugeot – як еволюціонували комерційні автомобілі -
Подія 01 квітня 2026 21:00Як зародився відомий виробник вантажівок DAF
