Реформа міжнародних автобусних перевезень: результати опитування пасажирів

05 березня 2026, 22:00
Реформа міжнародних автобусних перевезень: результати опитування пасажирів

У межах реформи міжнародних перевезень автобусами Міністерство розвитку громад та територій презентує результати всеукраїнського опитування пасажирів міжнародних автобусних перевезень, проведеного за сприяння Міжнародної організації з міграції (МОМ) та фінансування Європейського Союзу. 

Дослідження охопило 542 респондентів, які з червня 2025 року подорожували автобусом з України за кордон.

 

Зазначимо, що пасажиропотік за кордон у 2025 році автобусами в обидва боки склав близько 8,5 млн осіб. Йдеться про близько 340 тисяч перетинів кордону автобусами. 

Дослідження включало аналіз маршрутів, тривалості поїздок, досвіду перетину кордону, вартості поїздки, задоволеності пасажирів та рекомендацій щодо покращення міжнародного автобусного сполучення. 

Uploaded image

Ключові результати

·        82% пасажирів задоволені міжнародними автобусними перевезеннями (44% – повністю задоволені, 39% – скоріше задоволені). 

·        Польща залишається найпопулярнішим напрямком (34% усіх поїздок), далі – Молдова та Німеччина (по 12%). Загалом – 54% поїздок припадає на сусідні з Україною країни. 

·        Середній час у дорозі – 24 години 25 хвилин, з яких понад 4 години у середньому припадає на перетин кордону. Більше того, 34% пасажирів виїжджали з іншого міста, ніж місто проживання – це збільшувало подорож у середньому на понад 7 годин. 

·        70% пасажирів підтримують впровадження електронної черги на пунктах пропуску як інструмент покращення якості перевезень. Фактичні процедури контролю займають до 2 годин; решта часу – очікування в черзі. 

·        53% пасажирів купують квитки онлайн, 20% – оплачують готівкою безпосередньо в автобусі. 

Що змінилося з 2023 року?

Порівняльний аналіз із дослідженням 2023 року демонструє позитивну динаміку:

·        середня тривалість поїздки скоротилась з 30,8 до 24,4 годин;

·        середній час очікування та перетину кордону зменшився з 7,1 до 4,7 годин;

·        рівень загальної задоволеності поїздками зріс з 67% до 82%;

·        підтримка електронних черг зросла з 57% до 70%. 

 

Uploaded image

Основні виклики

Найбільшою проблемою залишається тривале очікування на кордоні – про це повідомили 28% респондентів.

Результати опитування показали, що процедурні аспекти перетину кордону загалом оцінюються пасажирами позитивно. Зокрема, 71% респондентів оцінили дотримання черги автобусами як «добре» або «відмінно»

Подібну оцінку отримала і тривалість проходження паспортного та митного контролю. Сукупно 72% респондентів оцінили її як «добре» або «відмінно». 

Натомість якість інфраструктури на міжнародних автомобільних пунктах пропуску отримала значно нижчі оцінки. Лише 47% респондентів оцінили її як «добру» або «відмінну», тоді як 22% назвали інфраструктуру поганою або дуже поганою, а ще 29% — задовільною. Це свідчить про те, що, попри відносно ефективні процедурні процеси, фізичні умови на пунктах пропуску потребують суттєвого покращення.

Щонайменше 11% пасажирів називають основним викликом в поїздці – некомфортні умови в автобусі. Також серед проблем під час поїздки – непередбачені пересадки, зміна маршруту, низька кваліфікація водіїв або ж технічна несправність автобусів. 

Однією з найважливіших потреб є наявність справних туалетів у автобусах. За результатами опитування, у 47% випадків автобуси не мали доступних або працюючих туалетів. Водночас 59% пасажирів, які стикнулися з цією проблемою, готові доплачувати за їх наявність. З огляду на те, що середня тривалість міжнародної автобусної подорожі перевищує 24 години, а середній час очікування на кордоні становить майже 5 годин, доступ до базових санітарних умов є критично важливим для комфорту пасажирів.

Портрет пасажира

Більшість пасажирів – жінки (80%). Найчастіша мета поїздок – відвідування родичів і друзів (37%), далі – туризм (31%). 

Uploaded image

Подальші кроки

Результати дослідження стануть основою для розвитку та масштабування системи єЧерга, модернізації прикордонної інфраструктури, підвищення стандартів якості обслуговування пасажирів, вдосконалення інформаційних сервісів та цифрових каналів продажу квитків.

За результатами аналізу дослідження сформовано перелік пріоритетних рекомендацій. До найважливіших із них належить належні функціонування системи єЧерга та масштабування системи слотування для мінімізації або усунення очікування на кордоні. Також серед ключових рекомендацій — покращення доступу до інформації про розклад руху від перевізників у режимі реального часу, адже 29% пасажирів відзначили брак актуальної інформації про час відправлення та можливі затримки.

Серед практичних кроків для підвищення комфорту пасажирів також визначено обов’язкову наявність туалетів у автобусах на маршрутах тривалістю понад 12 годин, а також модернізацію інфраструктури на основних пунктах пропуску. Крім того, рекомендується запровадити стандартизовані вимоги до розкриття інформації перевізниками, які включатимуть дані про розклад, ліцензування, безпеку та доступні зручності для пасажирів.


Міністерство продовжує працювати над тим, щоб міжнародні автобусні перевезення були більш швидкими, комфортними та прогнозованими для українських громадян.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Подія 10 квітня 2026 20:20
    Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки.
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз