Система пільгового проїзду в Україні десятиліттями існувала у форматі, який складно назвати справедливим – ані для людей, ані для перевізників, ані для громад. Формально право на пільговий проїзд гарантоване законом, однак на практиці воно часто реалізується через конфлікти, непорозуміння та взаємні звинувачення. Саме тому реформа пільгових перевезень давно вийшла за межі суто технічної дискусії. Йдеться про соціальну справедливість, гідність людей і довіру до держави.
У чому проблема чинної системи?
Ключова системна проблема полягає в тому, що пільги задекларовані, але стабільного механізму їх фінансування немає.На практиці це означає:
- перевізники здійснюють пільгові перевезення без гарантій компенсації – і часто не отримують її в повному обсязі
- громади змушені покривати ці витрати з місцевих бюджетів або не компенсувати їх взагалі;
- суми компенсацій визначаються умовно – за середніми показниками або застарілими нормами, а не за реальними поїздками.
У більшості громад відсутній достовірний облік пільгових поїздок:
- немає точних даних про їхню кількість;
- немає підтвердження кожної поїздки;
- немає єдиного стандарту розрахунку компенсацій.
Найбільше від недосконалої системи страждають самі люди з пільгами. Вони змушені доводити своє право на проїзд, стикаються з відмовами та конфліктами. Пільга, яка мала бути гарантією підтримки, часто перетворюється на джерело стресу.
В умовах війни ця проблема лише загострилася: кількість людей з пільгами зростає, транспортна система працює з підвищеним навантаженням, а ресурси бюджетів — обмежені. Більше того, вирішення цього питання потрібне для впровадження європейських правил організації перевезень пасажирів, зокрема замовляти так звані “соціальні маршрути”.
Що змінює законопроєкт №5651-2?
11 грудня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підтримав законопроєкт №5651-2 і рекомендував парламенту ухвалити його в цілому.Законопроєкт пропонує системне рішення давно накопиченої проблеми. Його ключовий принцип простий: кожна пільгова поїздка має бути підтверджена, облікована і профінансована.
Документ:
- встановлює єдині правила підтвердження права на пільгу;
- запроваджує автоматизований облік поїздок;
- створює прозору модель розрахунків;
- усуває «ручне» визначення компенсацій;
- переводить систему у цифрову, контрольовану та справедливу площину.
- людям – користуватися пільгами без принижень і конфліктів;
- громадам – платити лише за реально здійснені поїздки;
- перевізникам – отримувати компенсацію за кожну пільгову поїздку.
не створює нових пільг і не забирає чинні;
не перекладає відповідальність на громади;
не змінює систему «завтра», а передбачає перехідний період.
Законопроєкт передбачає перехідний період до 1 липня 2028 року, що дає час для адаптації, доопрацювання центральної автоматизованої системи обліку оплати проїзду та інформаційної роботи з людьми.
Після ухвалення закону Мінрозвитку:
- розробить технічні вимоги для створення єдиної бази обліку оплати проїзду;
- підготує підзаконні акти;
- створить інфраструктуру ЄАСООП;
- координуватиме взаємодію держави, громад і перевізників.
-
Подія 10 квітня 2026 20:20Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки. -
Подія 02 квітня 2026 21:00До 130-річчя Peugeot – як еволюціонували комерційні автомобілі -
Подія 01 квітня 2026 21:00Як зародився відомий виробник вантажівок DAF