Mitsubishi Outlander: тест-драйв оновленного кросовера

З новим четвертим поколінням Mitsubishi Outlander ми з вами познайомилися на початку 2024 року. А те, що поряд зі мною знову стоїть цей кросовер, означає лише одне – знайшовся черговий привід для зустрічі. І це планове оновлення моделі. Тож давайте подивимося, у чому полягають зміни, наскільки вони суттєві, і спробуємо прицінитися до автомобіля у нових реаліях.https://youtu.be/NUISPs3AnAc

Меломанам на радість

Почнемо із нової акустичної системи Yamaha, яку кросовер отримав після модернізації. Корпорація Yamaha відома в першу чергу своїми музичними інструментами, з яких і почалася історія компанії понад сто років тому. Проте з мото- та автомобільним світом японський бренд має дуже тісні зв'язки. Тут і виробництво власних мотоциклів у повоєнні роки, і участь у різних спортивних змаганнях світового рівня протягом десятиліть, і навіть конструювання двигунів для Формули-1 у 90-х роках.
Втім, інтеграція з автомобільною індустрією почалася для Yamaha набагато раніше, приблизно у 60-х роках минулого століття. Саме тоді компанія взяла участь у розробці, проектуванні та випуску спортивного купе Toyota 2000GT. Фахівці компанії відповідали за доведення двигуна, налаштування шасі, а також створення інтер'єру. Вони застосували свій унікальний досвід роботи з деревиною, металом та пластиком, який накопичили під час виробництва піаніно та інших музичних інструментів.
Після цього була плідна співпраця з іншими автомобільними марками – не тільки за технічною, а й по звуковій частині. Наприклад, Yamaha допомагала налаштовувати акустику суперкара Lexus LFA. Це стосувалося впуску, вихлопу та безпосередньо звучання двигуна: інженери вивіряли ці звуки так само, як зазвичай налаштовують роялі.
І ось справді, коли слухаєш нову аудіосистему в Outlander, виникає відчуття, що звук буквально оточує тебе з усіх боків. Якщо в композиції задумано, наприклад, наростання ефекту зверху праворуч, система саме так його і відтворює. Ви виразно це почуєте і навіть відчуєте, якщо додасте потужності.
До речі, самих налаштувань тут не так вже й багато: регулювання низьких, середніх та високих частот, рівень сабвуфера та вибір типу звучання. Однак насправді важливими є дві речі. По-перше, варто добре підлаштувати систему під власне сприйняття і ті композиції, які ви слухаєте. По-друге, джерело звуку має бути якісним. Тобто потрібен професійно записаний трек, і тоді ви повністю відчуєте всі переваги цієї акустики.
Головна особливість системи – побудова та ретельне налаштування всього аудіопростору в автомобілі. Це включає спеціальні подіуми для динаміків, додаткову шумоізоляцію та два підсилювачі, які окремо обробляють низькі та середньовисокі частоти, формуючи насичене та об'ємне звучання. До того ж, тут можна вибирати акустичні сцени та режими – від драйвового ефекту живого концерту до камерної атмосфери домашнього прослуховування. І все це реалізовано у системі Dynamic Sound Yamaha Ultimate.
А ще тут є спеціальні режими, що компенсують шум дощу або інтенсивність роботи кліматичної установки, забезпечуючи чіткий звук навіть під час сильних опадів. Таке рішення я зустрічаю вперше.
Що ще зручно – ваш пристрій не обов'язково підключати за допомогою дротів, можна скористатися звичайним Bluetooth. Сучасні протоколи бездротового зв'язку дозволяють передавати аудіопотік без втрати якості саме таким, яким він має бути. Для цього тесту я підключився через бездротовий Android Auto і тепер трохи додаю гучності.
Для відтворення максимально чистого звуку у дифузорах динаміків використовується інноваційний матеріал Зайлон (Zylon). Раніше Yamaha застосовувала його виключно у своїх флагманських домашніх аудіосистемах преміум-класу, таких як Yamaha NS-5000, де вартість однієї колонки складає близько 300 тисяч гривень. Зайлон – це унікальне органічне волокно, що має виняткову міцність (воно приблизно вдвічі міцніше за арамід), але при цьому залишається дуже еластичним. Використання цього матеріалу в мембранах дозволило отримати ідеально рівну частотну характеристику та бездоганний тональний баланс.
Поява преміальної акустики від Yamaha справді стала ключовою фішкою оновленого Outlander. Причому важливо відзначити, що вона відтепер доступна у всіх комплектаціях кросовера. Різниця лише в тому, що в нашій топовій версії Ultimate встановлена просунута конфігурація - з максимальною кількістю динаміків, сабвуфером і повним набором цифрових налаштувань.

Ціни та комплектації

Другий важливий момент, який слід зазначити, – це поява нової комплектації під назвою Business. Відтепер вона є початковою в лінійці, яка тепер складається із трьох рівнів оснащення замість колишніх двох. Ця версія має трохи скромніший перелік обладнання та передньопривідну трансмісію. Таке рішення дозволило значно знизити стартовий вхідний прайс на модель.
З урахуванням знижки на автомобілі 2025 року випуску, початкова ціна Outlander в Україні становить 1 389 000 гривень ($31000). До переліку стандартного оснащення базової версії входять двозонний клімат-контроль, безключовий запуск двигуна, круїз-контроль та камера заднього виду. Також покупці отримують 7-дюймовий дисплей на панелі приладів, мультимедійну систему з 12,3-дюймовим екраном та бездротовою підтримкою Apple CarPlay та Android Auto, 18-дюймові легкосплавні диски та низку інших опцій.
Середня комплектація Intense тепер пропонується виключно з повним приводом та має значно ширший перелік обладнання. Наприклад, тут додаються електрорегулювання сидіння водія, бездротова зарядка для смартфона та комплекс електронних помічників водія. Ціна такої версії складає 1590000 гривень. Важлива деталь: і базова модифікація і виконання Intense вже за умовчанням оснащені аудіосистемою Yamaha Premium.
У свою чергу топова версія Ultimate – саме така, як у нас на тесті – може похвалитися просунутою акустикою Dynamic Sound Yamaha Ultimate на 12 динаміків із сабвуфером. Та й загальний рівень оснащення, як ви побачите, тут максимально щедрий. Ця комплектація коштує 1799000 грн, що еквівалентно приблизно $40700. Додам, що пряма знижка на всі версії кросовера зараз складає від 100 000 до 125 000 грн.

Зовнішні зміни

На панелі з'явився новий колір кузова Moonstone Grey Metallic – саме в нього забарвлений тестовий автомобіль. Він поєднує в собі легкі блакитні та сірі відтінки, виглядає стримано та дуже сучасно. Також дизайнери підготували новий малюнок колісних дисків, які у топовій версії – 20-дюймові. Крім того, стилісти трохи пограли з оздобленням фальшрадіаторних ґрат і внутрішньою архітектурою оптичних елементів. Останнє нововведення особливо помітне ззаду завдяки світлодіодному наповненню ліхтарів, що змінилося.
Щодо габаритів, то тут все залишилося без змін. Можливо, є незначна різниця за рахунок нових накладок по низу бампера, але це навряд чи варто брати до уваги. Довжина кузова колишня - 4720 мм, а колісна база складає 2706 мм.
Перед нами класичний представник класу повнорозмірних сімейних кросоверів, але дуже цікавою дизайнерською подачею. Автомобіль виглядає підкреслено широким та міцним – це чудово відчувається, якщо дивитися на нього в анфас. Така візуальна «м'язистість» додає машині солідності на дорозі.
Для порівняння: у спорідненого Nissan X-Trail, побудованого на тій самій платформі, підхід зовсім інший. Там дизайнери, навпаки, намагалися прибрати з екстер'єру все зайве, зробивши бічні елементи витонченими, через що автомобіль візуально здається трохи меншим.
Завершуючи огляд зовнішності, зазначу, що комусь передня частина кузова може здатися надмірно масивною, а кількість хрому – зайвою. Однак у мене особисто таких зауважень немає. У цьому оформленні і особливо в багатоповерховій архітектурі головної оптики безперечно є своя унікальна харизма.

Інтер'єр

Коли сідаєш за кермо, перше враження виявляється вельми несподіваним. Зовні автомобіль не виглядає величезним - адже це не пікап або рамний позашляховик. Однак варто опустити крісло в нижнє положення, як перед очима розгортається широка лінія капота. До таких передніх габаритів навіть довелося трохи звикати. Тобто за кермом Outlander здається набагато більшим, ніж сприймається з боку.
Давайте одразу пробіжимося по оновленням інтер'єру та почнемо з колірної гами. До палітри обробки додалася дуже приємна коричнево-шоколадна штучна шкіра. Все виконано ошатно та якісно. Головна відмінність від дорестайлінгової версії полягає в іншій перфорованій текстурі центральної частини крісел. І перфорація тут з'явилася у прямому сенсі не просто так, адже тепер кросовер оснащений триступеневою вентиляцією передніх сидінь.
Взагалі варто зауважити, що перші два крісла абсолютно ідентичні за своїм функціоналом та оснащенням. Як водійське, так і пасажирське сидіння мають електрорегулювання, пам'ять на дві позиції та навіть вбудовану функцію масажу. Нагадаю, що до рестайлінгу цього обладнання модель не мала.

Мультимедіа

Наступне оновлення – це екран мультимедійної системи. Якщо згадаєте наш тест зразка 2024 року, то там я нарікав, що монітор цієї системи був надто скромним і простеньким. Інженери ніби прислухалися до критики і зробили дисплей сучаснішим і більшим по діагоналі, збільшивши до 12,3 дюйма. Графіка тут непогана, а сама система працює швидко, логічно і не перевантажує водія зайвими підменями. Дизайн інтерфейсу став лаконічнішим, проте загальний функціонал все одно залишається досить простим.
Звичайно, тут все залежить від того, що ви шукаєте в автомобілі. У коментарях під нашими матеріалами ви часто пишете, що мультимедіа має стояти на другому чи навіть третьому плані. Мовляв, головне – як машина їде та відчувається на дорозі, а всі ці електронні іграшки – другорядні. З таким підходом до Outlander не виникне жодних питань. Для тих, хто шукає передусім передових мультимедійних можливостей, тутешній арсенал здасться скромним. Хоча, як на мене, головна цінність поновлення полягає не в самому екрані, а в акустиці, яку ми вже оцінили. Вона справді хороша і перетворює кожну поїздку на персональний міні-концерт.

Центральна консоль

Третє помітне оновлення у салоні – це зміна дизайну центральної консолі. Загалом і раніше було непогано, але зараз інтер'єру додали більше суворості. Якщо в дорестайлінгової версії використовувалося сріблясте оздоблення, то тепер переважає чорний колір. З іншого боку, глянсовий рояльний лак, як і на більшості інших автомобілів, залишається не практичним рішенням.
Також дизайнери трохи змінили ергономіку центральної консолі, зокрема розташування підсклянників – вони переїхали набік. Організація елементів трансмісії не змінилася: джойстик-селектор управління варіатором залишився тим самим. Шайба вибору режимів руху отримала нове оформлення, проте сам набір із 6 режимів залишився незмінним.

Ергономіка

Посадка заслуговує на вищу оцінку. Крісло оснащене електрорегулюваннями та просунутим налаштуванням поперекової підтримки. Довгий час японські виробники не приділяли цьому елементу належної уваги, дозволяючи змінювати профіль тільки по глибині, а тепер можна відрегулювати підтримку ще й по висоті. Також сподобалося, що подушка сидіння регулюється нахилом окремо від самого крісла. Це дозволяє налаштувати як глибшу, так і більш рівну посадку. Ще один вагомий плюс – довжина подушки.
До взаємного розташування сидіння та керма немає жодних питань: кермо встановлене майже вертикально, має зручний діаметр та приємний хват, а сама панель приладів нічим не перекривається.
Панель приладів тут цифрова і має такий же розмір, як і екран мультимедійної системи – 12,3 дюйма. Інформація зчитується чітко і зрозуміло, хоча за графіком та дизайном самих шкал мені дорестайлінгова версія подобалася більше. Тут оформлення зробили трохи простішим, запропонувавши два варіанти відображення на вибір. Перший – це умовно аналогові круглі шкали. Другий – цифровий вигляд, де показники прокручуються у вигляді вертикальних барабанів, тож кожен може вибрати варіант собі до смаку.
Також змінився центральний підлокітник – тепер він виглядає інакше. Коли я налаштував усе під себе, то переконався, що спиратися на нього ліктем дуже зручно. До якості матеріалів та збирання, як і раніше, немає жодних питань. Текстурної шкіри не пошкодували ні для передньої панелі, ні для дверних карт, що значно покращує загальне враження від інтер'єру. Пластик у верхній частині салону теж скрізь м'який і приємний на дотик.
Серед інших елементів варто згадати атмосферне підсвічування салону. Вона тут білого кольору. Як переключити її на інший відтінок, я не знайшов – схоже, вона завжди залишається незмінною. Однак, якщо не брати до уваги цей маленький нюанс, в цілому салон кросовера заслуговує на найвищу оцінку.
Як і колись, на другому ряду сидінь дуже просторо, особливо по довжині. Нагадаю, це пов'язано з тим, що Outlander у нас семимісцевий. Для полегшення посадки на третій ряд конструктори зазвичай наділяють кросовер ширшими дверима, а другий ряд отримує приємний бонус як додаткового місця. Взагалі тут можна їхати королівською, адже регулюється не лише поздовжнє положення дивана, а й нахил спинки. Спинка легко регулюється від вертикального до максимально розкладеного положення. Це справді зручно.
Все це продумано для того, щоб при поїздці вшістьох або всім другого ряд можна було зрушити вперед. Щоб на третій ряд зміг сісти дорослий, диван другого ряду доведеться посунути вперед і підняти спинку. Тільки тоді ззаду зможуть розміститися двоє пасажирів. Відразу зазначу, що третій ряд більше вміщує дітей. Дорослим там буде комфортно лише під час коротких поїздок на невеликі відстані.
З опціями комфорту у Outlander так само добре. Для пасажирів другого ряду передбачені не лише окремі дефлектори обдування, а й власна зона клімат-контролю з регулюванням температури. Також є триступеневий підігрів бічних крісел. На спинках передніх сидінь розташовано кілька зручних кишень: як під смартфон, так і під більші речі. Сама подушка дивана встановлена на правильній висоті, тому зручна посадка - коліна не задираються вгору, що вкрай важливо в дальній дорозі. Ступні легко можна просунути під переднє крісло, навіть коли воно опущене в нижнє положення. За такої конфігурації ззаду залишається відмінний запас простору. Крім того, на задніх дверях є механічні захисні шторки, які за потреби легко витягуються та фіксуються на вікнах.
Також ми маємо великий панорамний дах із люком, передня половина якого може відкриватися. Це додає багато світла та повітря, що особливо приємно для пасажирів другого ряду. Єдиний нюанс полягає в тому, що сонцезахисна шторка трохи приховує загальну висоту салону.
Центральний підлокітник другого ряду опускається звичним чином і пропонує два простих підсклянники. Оскільки спинка дивана складається в пропорції 40:20:40, відкидання однієї лише середньої секції відкриває прямий лючок у багажне відділення, що дуже зручно для перевезення довгомірів. Звичайно, було б непогано, якби тут передбачили окрему пластикову перегородку чи заглушку, щоб багажний відсік не зяяв одразу після опускання самого підлокітника. Проте інженери вирішили це реалізувати саме так.
Кросовер оснащений системою кругового огляду і одна з камер розташована на звичному місці ззаду, над номерним знаком. Однак на кормі встановлені одразу дві камери: друга ховається у верхній частині за склом дверей багажника.
Під мякою захисною шторкою 468 л корисного об'єму. У середній комплектації Intense об'єм становить 478 л, а в початковій версії Business цей показник досягає максимуму 480 л. Така різниця пов'язана із компонентами акустичної системи. Щодо обробки боковин, то, чесно кажучи, після оновлення ці пластикові панелі могли б вже покрити флоком. Однак дива не відбулося, і тут залишили звичайний пластик.
Щоб підняти сидіння третього ряду, необхідно зняти багажну шторку і зафіксувати її в спеціально призначених для цього пазах під підлогою.
У багажнику розташовані спеціальні клавіші: натискаємо їх і секції другого ряду автоматично складаються. До речі, утворюється практично рівна площина з невеликим підйомом, але без сходинки.
Склавши другий ряд для наочності, можна легко підняти сидіння третього. Робиться це буквально одним рухом. Важливо, що навіть у такій семимісцевій конфігурації в автомобілі залишається місце для поклажі – корисний об'єм становить 311 л. Звичайно, якщо прибрати шторку з її підпільного паза, то вільний простір для речей можна використати максимум.
Ще одне цікаве рішення – два окремі підголівники розташовуються під фальшпідлогою. Виймаємо їх та встановлюємо на місце. Справа в тому, що заради правильного компонування всього відсіку саму спинку третього ряду зробили невисокою, а ось підголівники висуваються суттєво вгору, забезпечуючи належну підтримку голови в дорозі. Під підлогою також розміщені домкрат та базовий набір інструментів, а ще нижче під днищем, як і раніше, ховається запасне колесо-докатка.
Як і під час першого тесту, хочу відзначити відмінну роботу інженерів. Вони змогли бездоганно скомпонувати простір, де одночасно знайшлося місце для третього ряду крісел, багажу у семимісцевому варіанті салону, компонентів сабвуфера та «запаски».
Насамкінець зауважу, що у багажнику передбачили плафон підсвічування, який точно знадобиться у темний час доби. Звичайно, закрити п'яті двері можна і вручну за допомогою внутрішньої ручки, але набагато простіше скористатися кнопкою електроприводу.

Рушийна сила

Щодо технічної частини глобально все залишилося без змін. Під капотом встановлений бензиновий атмосферний двигун об'ємом 2,5 літри та потужністю 184 к.с. Максимальний момент, що крутить, в 246 Нм досягається на 3600 об/хв. За поєднанням літражу, потужності та тяги – це класика атмосферних силових агрегатів. Поведінка мотора, його віддача та реакції на педаль газу цілком зрозумілі та прогнозовані.
У ролі автоматичної трансмісії виступає варіатор Jatco. Він робить характер автомобіля спокійнішим і врівноваженим, налаштовуючи на розмірений лад і не провокуючи на активний драйв. Тим не менш, у звичайному режимі коробка досить швидко реагує на дії водія. Це особливо відчувається в міському потоці: коли ви рушаєте зі світлофора або хочете швидко виїхати з прилеглої вулиці та влитися в потік, кросовер робить це охоче та бадьоро. Але варто розуміти, що продовження такої ж динаміки при подальшому наборі швидкості не відбувається. Це закономірно, адже ми говоримо про атмосферний двигун і досить великий сімейний кросовер.
Водночас тут є 3 режими для асфальту. Тобто стандартний Normal, екологічний Eco і найбільш драйверський Tarmac. Останній я прирівняв би до спортивного режиму, хоча в Mitsubishi він називається саме так - на честь звивистих асфальтових доріг ралійних спецділянок.
У режимі Tarmac варіатор ніби одразу опускається на одну або дві віртуальні передачі нижче, через що обороти двигуна помітно підвищуються. Автомобіль постійно перебуває у тонусі і починає набагато гостріше реагувати на педаль газу. Сама логіка роботи акселератора переналаштовується, тому якщо вам потрібно їхати швидко - наприклад, на звивистій дорозі постійно прискорюватися після виходу з поворотів, пригальмовувати, знову прискорюватися або йти на випередження - все це відбуватиметься набагато швидше.
До того ж у режимі Tarmac трансмісія починає чітко імітувати перемикання передач у стилі класичного "автомата" або навіть "механіки". Ви фізично відчуваєте зміну цих умовних щаблів. Тобто електроніка відходить від класичного варіаторного характеру, коли мотор просто «зависає» на високих обертах під час плавного розгону, і пропонує водієві набагато цікавіший і живіший алгоритм роботи.
З іншого боку, сказати, що це кардинально змінює характер автомобіля, не можна. Це швидше інструмент під конкретну ситуацію, яким за потреби можна скористатися. Насправді велику частину часу я проїздив у режимах Normal та Eco.
Останній чудово допомагає знизити витрату палива. Як тільки ми переходимо в екологічний режим, автомобіль стає дещо флегматичним, а його реакції помітно демпфуються. Тут алгоритм роботи трансмісії протилежний: варіатор намагається якомога раніше перейти на вищі віртуальні щаблі, щоб утримувати мінімальні обороти двигуна. Відповідно, різко і миттєво прискоритися вже не вийде, тож ви просто спокійно їдете у своєму темпі. Однак це зроблено свідомо – задля економії палива.
До речі, якщо перейти в ручний режим керування трансмісією за допомогою підкермових пелюсток, то в нашому розпорядженні виявляться 8 віртуальних передач.
Шумоізоляція кросовера збереглася на високому рівні, причому захист від сторонніх звуків виконаний якісно по всьому периметру кузова. Бортовий комп'ютер відмінно ізолює пасажирів від гуркоту двигуна та шуму вулиці, тому в салоні панує повний акустичний затишок. Це стає додатковим плюсом для якісного прослуховування нової преміальної аудіосистеми: ви вмикаєте улюблену музику в тиші та насолоджуєтеся поїздкою.
Звичайно, на трасових швидкостях у районі верхньої частини передніх стійок даху може з'явитися легкий гул зустрічного вітру. Це закономірно, адже кузов Outlander підкреслено незграбний. Однак цей аеродинамічний нюанс абсолютно не критичний, тому за рівнем загальної шумоізоляції сімейний автомобіль заслуговує лише на компліменти.
Так само на комфорт налаштована і ходова частина. Тут повністю незалежна підвіска: багатоважільна система ззаду та класичні стійки McPherson попереду. Як і до поновлення, мені дуже подобається, як шасі відпрацьовує дефекти дорожнього покриття. Підвіска чудово справляється з дрібними та середніми нерівностями, а також впевнено тримається на відверто розбитих ділянках. Вона проходить їх м'яко, інтелігентно, нівелюючи тряску від поганих доріг, і залишає по собі вкрай приємне враження.
У комплексі ми отримуємо збалансований характер автомобіля, що їде плавно, тихо та комфортно. Він не пасує перед розбитим асфальтом і не турбує пасажирів зайвим струсом, що сумарно забезпечує високий рівень затишку в поїздці. За кермом швидко зникає бажання кудись поспішати чи летіти. Більше того, при русі в режимі Normal набір швидкості відбувається настільки невимушено, що рубіж 50, 60 або 80 км/год помічаєш не відразу. Тобто візуально здається, що ти їдеш повільніше, а погляд на спідометр показує, що хід уже набраний. У таких розслаблених круїзних режимах мандрувати на Outlander – суцільне задоволення.
Фірмова система повного приводу Super All-Wheel Control, або S-AWC, істотно покращує керованість і стабільність кросовера на дорозі, безперервно аналізуючи параметри руху і перерозподіляючи крутний момент між осями. Додатково система AYC (Active Yaw Control) вміє вибірково пригальмовувати колеса для точного входу та безпечного проходження поворотів. Звичайно, це не та сама трансмісія, що встановлювалася на легендарний Lancer Evolution, але й перед нами не заряджений седан.

Дзеркало із сюрпризом

Тепер про "фішку" з другою камерою на кормі. Вона ховається зверху за склом дверей багажника і працює у парі із салонним дзеркалом заднього виду. Справа в тому, що саме дзеркало тут двофункціональне: воно може бути класичним дзеркальним, а може перемикатися в цифровий режим. У такому електронному форматі водій отримує набагато ширший кут огляду та вищу точку для сприйняття дорожньої ситуації. Завдяки цьому добре видно всі смуги руху та те, що зазвичай приховано у «мертвих зонах» по кутах автомобіля.
Коли перемикаєшся у звичайний режим, ці зони зникають з поля зору, що обумовлено конструкцією самого кузова та масивними підголовниками другого ряду. Тому можливість вибору між оптикою та цифрою – це величезний плюс. До картинки на дзеркалі-екрані треба трохи звикнути, адже фокусування погляду тут специфічне, але опція однозначно корисна. Тим більше, що яскравість та насиченість зображення можна налаштувати під себе для комфортного сприйняття вдень, увечері чи вночі. До речі, в сутінках ця камера бачить навіть краще за людське око. Тестовий автомобіль має щільне заводське тонування, через яке у темряві зазвичай видно гірше, проте цифрова камера цього не боїться.
Загалом особливих питань до оглядовості у мене немає, але все ж таки передні стійки хотілося б бачити дещо тонше. Крім того, як я вже зазначав, деякий час доведеться звикати до широкого і міцного статку цього кросовера. Особливо це стосується габаритів передньої частини.
Звичайно, тут є система кругового огляду з базовою картинкою. У ній немає нічого незвичайного – знову ж таки, хотілося б отримати більш високу яскравість та якість зображення на екрані.
Камери кругового огляду дають зображення вперед і назад. За потреби систему можна викликати примусово окремою кнопкою, щоб вивести на екран огляд правої бічної зони. Це дуже зручно при паралельному паркуванні, тому що дозволяє чітко контролювати відстань до бордюру.
Маневрувати в обмеженому просторі допомагає "коротке" кермо, яке робить всього 2,5 обороту від упору до упору. Виворіт коліс тут цілком стандартний, тому ніяких проблем з розворотами або паркуванням не виникає. По гостроті реакцій кермо має добре підібраний баланс, що добре відчувається в швидких віражах. Кермо не здається надмірно легким чи порожнім, але водночас він і не надто гострий чи спортивний.
Насамкінець ми дісталися до найголовнішого – витрати палива. Як і до рестайлінгу, апетит у кросовера солідний: у міському режимі бортовий комп'ютер практично не показує цифр менше 10 л/100 км. Лише кілька разів при дуже спокійному русі порожнім містом вдалося короткочасно опустити показник до 9 л. Тому режим Eco тут знадобиться – він реально допомагає заощадити десь літр на «сотню».
У середньому у міському ритмі можна орієнтуватися на 10-11 л влітку та на 11-12 л – взимку. З урахуванням нинішніх цін на заправках такий апетит є слабким місцем моделі. Зменшити його, окрім як за допомогою екологічного режиму, не вдасться. На жаль, класичні чи плагін-гібридні версії Outlander у нас офіційно не пропонуються.

Резюме

Зберігши свою автентичність, Mitsubishi Outlander після оновлення став помітно гармонійнішим. Виникає приємне враження, як від якісної ресторанної страви, де всі інгредієнти додані в міру, бездоганно поєднуються між собою і кухар ніде не переборщив. Кросовер демонструє збалансований їздовий характер, пропонує ширший перелік опцій (особливо це відчутно в топовій комплектації Ultimate) і, що найважливіше, отримав дуже привабливе цінове позиціонування.
Якщо порівняти актуальні прайси з цінами зразка 2024 року у доларовому еквіваленті, то оновлена модель виходить на кілька тисяч дешевше. Тобто обладнання додалося, всі попередні плюси збереглися (як, втім, і деякі мінуси), але при цьому автомобіль став доступнішим. Такий крок робить його набагато сильнішим гравцем у класі.
Звичайно, головні конкуренти в сегменті залишилися колишніми: Toyota RAV4, Subaru Forester, Nissan X-Trail, а серед європейських моделей варто відзначити Skoda Kodiaq. Однак у питанні ціни Outlander пропонує цікаву альтернативу. Наприклад, популярна Toyota RAV4 у початковому виконанні стартує від 1844680 грн, але за ці гроші покупець отримає найпростішу комплектацію і виключно передній привід.
Якщо ми беремо Skoda Kodiaq, то його стартова ціна починається від 1714512 грн. Нові Subaru Forester або Honda CR-V виявляються ще дорожчими – у топових комплектаціях їхня вартість перевищує позначку 2 мільйони або тримається десь близько до цього. Тож рахуйте самі. Виходить, що Mitsubishi Outlander зараз пропонується на дуже вигідних умовах.
Тут уже кожному покупцеві доведеться самостійно вирішувати, які критерії вибору є пріоритетними. Єдине, що може суттєво вплинути на фінальне рішення, і головна п'ята ахіллесова моделі – це безальтернативна наявність 2,5-літрового бензинового «атмосферника». Двигун має гарний апетит, а з урахуванням нинішніх цін на заправках цей аргумент стає критичним. На жаль, на нашому ринку офіційно не представлені гібридні модифікації Outlander, хоча глобально вони існують. Подолати цей контраргумент важко, адже та ж Toyota RAV4 масово продається з високоефективними гібридними установками, де у графі витрати палива фігурують зовсім інші, набагато приємніші цифри. Ось такі приблизно розклади сил на ринку.