Со дня, пожалуй, самого знаменитого рекорда в автомобильном мире всех времен уже прошло 15 лет. В конце апреля далекого 2005 года, буквально за месяц до официального начала серийного производства того самого Bugatti Veyron, тест-пилот Уве Новаки сел в автомобиль, повернул заветный дополнительный "ключ скорости" и вышел на стартовую полосу трека Ehre-Lessien в Германии. По завершению заезда в зачет были внесены цифры в 407 км/ч, которые навсегда определили Veyron самым быстрым серийным автомобилем своего времени.
Все датчики скорости на тот момент говорили о цифре в 427 км/ч, однако множество противоречий заставили занизить цифру на 20 км/ч. Большой роли это не сыграло, ведь даже той скорости, которую эксперты признали достоверной, для Bugatti было вполне достаточно.
Разгон Bugatti - отдельная очень сложная процедура. Режим "максимальная скорость" становится доступен после поворота дополнительного ключа, расположенного возле водительского кресла. Veyron откажется выходить на максимальные показатели даже в том случае, если давление хотя бы в одном колесе не соответствует установке. Помимо этого, суперкар проводит тест многих других систем и только в случае, если все готово к разгону, Bugatti начинает производит заветную трансформацию. Дорожный просвет, который в стандартном положении составляет 125 миллиметров сокращается до 65 впереди и 70 - сзади. Спойлер опускается ниже изменяя свой угол на 2 градуса. После этого Veyron закрывает воздушные закрылки диффузора. Именно в такой стойке суперкар готов разрушать все наработки и достижения других автомобильных инженеров из остальных компаний.
На установку данного рекорда Veyron потребовалось чуть более 40 секунд. Результат был достигнут. Мистер Пих доволен. Bugatti под опекой концерна Volkswagen навсегда прославила свое имя.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
