BMW i3 - один из самых известных электромобилей на сегодняшний день. В этом году он пережил очередное обновление, получив, среди прочего, заряженную версию i3s. Официально история этой модели началась в 2012 году, однако мало кто знает, что его корни тянутся к 1990-м годам.
BMW занялась EV`ами еще в 1972 году, когда представила концептуальное двухдверное электрокупе 1602 Elektro-Antrieb (Electric-Drive) на Олимпийских играх в Мюнхене, Германия.
Почти через два десятилетия исследовательская группа подразделения BMW Technik GmbH представила небольшой электрический автомобиль, предназначенный для городского использования. Это был BMW E1 - по-сути, тот же BMW i3, но с менее футуристическим дизайном и не такой совершенной "начинкой".
Как и i3, BMW E1 был компактным снаружи и довольно вместительным внутри, вмещая 4 человек и небольшой багаж. Чтобы компенсировать вес тяжелых батарей, инженеры применили в разработке кузова алюминий и пластик, что было новшеством для того времени.
На одном заряде BMW E1 проезжал 200 км (!), а "заправник" располагался за одной из секций решетки радиатора. Максимальная скорость машины составила 120 км/ч.
Электромобиль БМВ был очень дорогим в разработке, поэтому он не предназначался для серийного производства: его создали исключительно для демонстрации прогресса компании в отношении электрокаров. Тем не менее, это тот автомобиль, который оказал влияние на появление i3, который стал знаковым электромобилем современности.
https://www.youtube.com/watch?v=WI_NRxYnXVU
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
