Автомобілі стають дедалі досконалішими, проте базові принципи їх роботи залишаються незмінними. Наприклад, гальмівна система: як би не удосконалювалися її компоненти, без гальмівної рідини безпечно зупинити автомобіль досі неможливо.
Основна функція гальмівної рідини – передавати зусилля від педалі гальма далі по гідравлічних контурах гальмівного приводу. Під тиском, що утворюється в головному гальмівному циліндрі, вона рухається по трубках до кожного колеса автомобіля та впливає на поршні супортів або колісних циліндрів, які приводять у дію гальмівні колодки, притискаючи їх до гальмівних дисків. В результаті автомобіль знижує швидкість або зупиняється. Крім того, гальмівна рідина є мастилом для деталей гальмівного механізму, яке забезпечує їм антикорозійний захист і зменшує тертя.
За законами фізики, там, де є тиск і тертя, є нагрів. Робоча температура гальмівної рідини зазвичай тримається на рівні 120 ° С, але при великому навантаженні може досягати 300 ° С і вище, в залежності від типу та класу. Це важливий параметр, на який необхідно звертати увагу при виборі (він вказується на пакуванні).
Які бувають гальмівні рідини?
Класифікують гальмівні рідини за двома основними властивостями: «сухій» та «вологій» температурі кипіння, а також в'язкості. Найвідоміша система класифікації гальмівних рідин – DOT (абревіатура від Department of Transportation – Міністерство Транспорту США). Згідно з нею існує кілька типів гальмівної рідини:
- DOT 3 – для відносно тихохідних автомобілів з барабанними гальмами (зустрічається на деяких моделях автоконцерну PSA, Suzuki, Toyota);
- DOT 4 (найпоширеніший) – для сучасних автомобілів з дисковими гальмами на обох осях. Цей тип має два підкласи: Class 4 та Class 6 – рідини з низьким рівнем в’язкості для авто з ESP®);
- DOT 5.1 – для важких або спортивних режимів експлуатації з інтенсивним розгоном і різким гальмуванням (відрізняється вищою точкою кипіння, але недостатньою для ABS / ESP® в'язкістю).
Окремим типом є DOT 5.0, оскільки має силіконову основу. Ця гальмівна рідина не використовується на автомобілях з ABS / ESP®, а також автомобілях, що експлуатуються в холодному кліматі.
Що впливає на якість роботи та термін служби гальмівної рідини?
Головним «ворогом» гальмівної системи в цілому та гальмівної рідини є вода. Причина – така властивість гальмівної рідини, як гігроскопічність, тобто здатність убирати вологу з повітря. Достатньо навіть тієї незначної кількості води, з якою гальмівна рідина контактує в бачку гальмівного приводу, щоб з часом у ній почала накопичуватися вода.
Процес накопичення вологи в гальмівній рідині викликає її «старіння»: з підвищенням вмісту води температура кипіння падає, а небезпечної пари виділяється більше. У кращому випадку це може призвести до зниження ефективності гальмування, а в гіршому – до відмови гальм.
Вже протягом першого року експлуатації гальмівної рідини в ній може міститися до 2% вологи, за два роки накопичується до 3,5%, за три – до 5%. Саме тому розрізняють температуру кипіння «сухої» (нової, тієї, що ще не накопичила вологу) та «вологої» гальмівної рідини (за точку відліку береться вміст води на рівні 3,5%). Так, уже при вмісті води на рівні 3% температура кипіння гальмівної рідини падає з 330 до 165 градусів. Крім того, високий вміст води викликає корозію в гальмівній системі.
Як дізнатися, що гальмівна рідина потребує заміни?
Існує просте правило: при натисканні на педаль гальма її хід не має перевищувати 5 см. Якщо педаль провалюється на більшу відстань або пружинить, це може сигналізувати про відмову гальмівного контуру або потрапляння повітря в гальмівну систему. А значить, необхідно замінити гальмівну рідину та прокачати гальма.
Термін експлуатації гальмівної рідини залежить від її характеристик. Гальмівні рідини стандарту DOT 4 потрібно міняти кожні два роки. З цього погляду вигідно відрізняється гальмівна рідина Bosch ENV6, унікальні властивості якої дозволяють збільшити інтервал заміни до понад 3 років або 60 тис. км.
Гальмівну рідину також краще оновити, якщо неможливо визначити дату її останньої заміни. Можна звісно скористатися спеціальними тестерами, які визначають рівень температури кипіння гальмівної рідини, проте простіше та надійніше залити нову.
Крім того, слід звертати увагу на колір і стан гальмівної рідини: вона має бути прозорою, без сторонніх домішок. Помутніння, поява осаду – ознаки, які свідчать про необхідність заміни.
Чи можна доливати гальмівну рідину або змішувати рідини різних виробників?
«Оновлювати» гальмівну рідину шляхом доливання нової категорично не рекомендується, адже така маніпуляція може мати небезпечні наслідки. Кількість рідини, що вже є в системі, не зменшується, а, значить, гальмування аж ніяк не стане ефективнішим. Але якщо з якихось причин доливання рідини необхідне, важливо пам'ятати – в жодному разі не можна змішувати гальмівні рідини з різною основою (наприклад, мінеральною та силіконовою). Так само не рекомендується змішувати рідини на гліколевій основі, але від різних брендів: кожен склад має індивідуальну композицію, кожен виробник застосовує різні присадки.
Відповідно до завдань, які виконує гальмівна рідина, до неї висувається ряд основних вимог:
- Стійкість до стиснення. Ця властивість допомагає рідині рівномірно передавати тиск по всьому об'єму гідравлічного контуру гальмівної системи. Чим нижчий ступінь стиснення, тим краща «провідність» (залежить від рівня «гігроскопічності» гальмівної рідини). Виявити це можна за значенням «сухої» точки кипіння, що вказується на пакуванні: чим вона вища, тим нижча гігроскопічність.
- Висока температура кипіння. Гальмівна рідина сильно нагрівається під час роботи. Якщо вона закипає і випаровується, виникає так званий ефект парової пробки: утворюється водяна пара, яка на відміну від гальмівної рідини, стискається, бере на себе частину гальмівного зусилля, і робота всієї системи погіршується. Ось чому важливо, щоб точка кипіння гальмівної рідини була вищою за її робочу температуру.
- Стабільність в’язкісно-температурних властивостей. Гальмівна рідина не має густішати при пониженні температури (особливо за мінусових показників) і залишатися досить в’язкою при підвищенні з одночасним збереженням власної високої температури кипіння.
- Змащувальна здатність гальмівної рідини для захисту від корозії внутрішніх поверхонь гальмівної магістралі. Високоякісні змащувальні присадки значно подовжують термін служби оригінального обладнання і дозволяють уникнути ремонту із заміною дорогих гідромодуляторів.
Якщо ENV4 застосовується для будь-яких систем DOT 4, то ENV6 є найбільш універсальною, тобто може замінити будь-які гліколеві DOT. Така універсальність допомагає водієві або автомеханіку уникнути помилкового заливання гальмівної рідини. СТО та торгові організації в роботі з асортиментом можуть використовувати один тип гальмівної рідини замість трьох або навіть чотирьох, якщо враховувати обидва класи DOT 4.
З якою періодичністю міняти гальмівну рідину?
Орієнтуватися слід на такі параметри, як:
- пробіг (якщо автомобіль використовується нерегулярно або, навпаки, постійно та інтенсивно)
- час з останньої заміни.
Цього року компанія Bosch стала партнером рейтинг-акції "Автоексперт. Кращий автосервіс України 2020" і підготувала призи як для тих, хто проголосував у акції, так і для переможців акції. Голосування в рейтинг-акції триває до 15 вересня 2020 року, тож у вас ще є можливість віддати свій голос за улюблений автосервіс, а також шанс виграти один з цінних призів. Проголосувати можна на сайті sto.ab.ua
| Офіційний партнер | Генеральний партнер | Офіційний партнер | ||
![]() |
![]() |
![]() |
||
| Призовий партнер | Призовий партнер | Призовий партнер | ||
![]() |
![]() |
|||
| Призовий партнер | Паливний партнер | Інформаційний партнер | ||
![]() |
![]() |
![]() |
||
| Медіа партнеры | ||||
![]() |
![]() |
![]() |
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів












