Експедиція з гуманітарною місією в Карпати

09 липня 2020, 20:25
Експедиція з гуманітарною місією в Карпати

Усі ми нещодавно із жахом спостерігали за подіями в Карпатах, коли вода в гірських річках різко піднялася і почала змивати дороги, руйнувати мости і будівлі. Можна довго сперечатися про причини таких явищ і роль вирубки лісів місцевими чорними лісорубами. Але основним все ж залишається не питання "хто винен", а розуміння того "що робити" в цій ситуації.

"Клуб позашляхових пригод" вже більше ніж 10 років здійснює гуманітарні експедиції в Карпати. На його рахунку вже понад 50 таких вилазок у важкодоступні гірські райони та села. Ще в 2009 році Клуб отримав статус загону швидкого реагування Червоного Хреста в Україні в надзвичайних ситуаціях.

slider_image_207845
slider_image_189086
slider_image_208681

Ось і цього разу, не відкладаючи набезрік, учасники клубу вирушили в важкодоступні села Верховинського району Івано-Франківської області. Цього разу партнерами гуманітарної експедиції виступили компанія Mitsubishi Motors в Україні, що надала два новеньких пікапи Mitsubishi L200, а також мережа АЗК Glusco, що забезпечила експедиційні екіпажі якісним паливом.

Гуманітарна експедиція проходила під егідою Червоного Хреста України. Всі необхідні медикаменти були надані українською фармацевтичною компанією "Дарниця".

2 липня п'ять екіпажів вирушили до Верховинського району, де їх чекали ще три екіпажі членів клубу з Івано-Франківська. У кузови пікапів Mitsubishi L200 було завантажено медикаменти (антибіотики, знезаражувальні засоби для очищення води, засоби першої допомоги, протиаритмічні ліки для людей із серцевими захворюваннями), продукти харчування та мийні засоби, а також потужна грязьова гума учасників експедиції.

Слід віддати належне оновленому пікапу Mitsubishi L200 — мало який із сучасних пікапів здатний на таке саме комфортне пересування автобаном і водночас на таку нереальну прохідність у найважчих умовах карпатського бездоріжжя. І при цьому мати таку гуманну витрату пального. Так, наприклад, перший екіпаж Mitsubishi L200 із заповненим кузовом медикаментами і продуктами харчування має витрату в 7,5 літра, а другий — з причепом і трьома комплектами величезної гуми для бруду показав результат у 9,8 літра дизельного палива на 100 км шляху.

slider_image_205518
slider_image_207846
slider_image_189332

Уже наступного дня першу гуманітарну допомогу  члени "Клубу позашляхових пригод" доставили у високогірне селище Стовпни, де проживає близько 60 осіб. Дорога до селища навіть у звичайний час не особливо проїзна. А зараз і поготів дістатися туди на непідготовленій техніці практично неможливо.

Розбивши свій табір на вершині однієї з сусідніх гір, члени експедиції заночували просто в горах, щоб наступного дня вирушити в село Голошина, де відрізаними від цивілізації виявилися 250 місцевих жителів. Там гуманітарна допомога була вивантажена в медпункті і роздана потім усім нужденним.

Третім пунктом експедиції наступного дня стало село Грамотне. І, знову-таки — дорога в це село більше нагадувала позашляховий трек — розмиті ділянки, висока вода і величезні вимоїни. Усі ці підготовлені стихією перешкоди навіть сувора позашляхова техніка не завжди могла подолати без допомоги лебідок і потужної гуми для бруду.

Дорогою учасники експедиції зустріли десятки змитих і зруйнованих мостів – від підвісних пішохідних до капітальних автомобільних. Місцеві жителі розповідали, що вода піднімалася за 30 хвилин на 2-3 метри і змінювала русла річок буквально за хвилини. В результаті люди лишалися без дворів, городів, парковок біля будинку і навіть цілих будівель.

slider_image_185147
slider_image_208682
slider_image_188356
slider_image_203143

Жителі деяких сіл досі змушені ходити пішки небезпечними напівзруйнованими мостами або навіть просто долати броди на важкій техніці. Щоправда, учасники експедиції також побачили і те, що стихія майже не завадила місцевим лісорубам – вони як рубали ліси, так і продовжують їх вирубувати, незважаючи на стихію, викликану, почасти, їх безвідповідальним ставленням до навколишнього середовища.

Члени "Клубу позашляхових пригод" традиційно спілкувалися з деякими водіями лісовозів, але досягти взаєморозуміння з ними здебільшого не виходило. Усі вони нарікають на господарів, а свою роль зводять виключно до виконавчої. Що, втім, в результаті не рятує їхніх сусідів та й самих лісорубів від руйнівних наслідків стихії.

slider_image_208683
slider_image_208684
slider_image_189085
slider_image_189084

У підсумку протягом місії десятки малозабезпечених сімей у селах Стовпні, Грамотне, Голошина отримали такі необхідні їм зараз продукти харчування та медикаменти. Але для жителів цих сіл важливіша навіть не сама допомога, а розуміння того, що, незважаючи на зруйновані дороги, вони можуть розраховувати на допомогу небайдужих людей і соціально відповідальних компаній з усієї України.

"Із компанією Mitsubishi Motors ми співпрацюємо доволі давно, їх позашляховики часто стають частиною наших гуманітарних місій. Ми раді, що і цього разу компанія нас підтримала. Де пройшли L200, навряд чи пройшли б інші. Також уже не вперше своїм якісним паливом нас підтримує мережа АЗК Glusco. Цього разу вони відгукнулися буквально одразу після нашого прохання", — зазначив Дмитро Ковальов, голова "Клубу позашляхових пригод".

slider_image_208685
slider_image_208686
slider_image_208687
slider_image_208688

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз