«З’єднуємо Україну та Європу» – під таким гаслом на заводі Єврокар в індустріальному парку Соломоново пройшов перший Manufacturing Day Ukraine. Організатором виступила європейська інноваційна спільнота EIT Manufacturing за підтримки заводу Єврокар та Українського автомобільного кластеру. Цей захід об'єднав представників різних індустрій, бізнес-об’єднань, влади та освітніх закладів, рухомих спільною ідеєю – реалізувати промисловий потенціал України.
«Я вірю в Україну. Така країна повинна мати власне виробництво, а не бути сировинним придатком. І зараз в України є можливість бути частиною європейського виробничого кластеру», – відзначив Олег Боярин, Голова Групи компаній Атолл Холдинг, яка включає у себе завод Єврокар.
При цьому він окреслив важливість інновацій для відбудови високотехнологічного виробництва: «Зараз ми в Групі компаній змінили стратегію, фокусуючись на розвитку ІТ в автомобільному секторі. Ми переосмислюємо речі, які робили 20 років, щоб робити їх ефективніше і краще, за менший час, з більшою якістю та використовуючи нові сучасні технології».

Зокрема, компанія Nexcore в структурі Групи компаній Атолл Холдинг вже працює над розробкою ІТ-рішень для закриття потреб клієнтів у сфері мобільності – вибір та покупка автомобіля онлайн, сервісні послуги тощо.
Показовим стало проведення такого заходу саме в Закарпатській області, що має величезний потенціал з точки зору розташування, логістики, робочої сили та наявного виробничого досвіду.
«В регіоні працюють такі компанії, як Fischer, Jabil, Flex, Forschner, Gentherm, Škoda, Volkswagen. Ми маємо зробити так, щоб наш простір зайняли світові транснаціональні компанії, в такому випадку ми економічно інтегруємося в Європейський Союз. І індустріальний парк Соломоново має усі ресурси, щоб стати майданчиком як для виробництва автомобілів з ДВЗ, так і виробництва електромобілів та комплектуючих», – розказав Володимир Панов, заступник Голови наглядової ради заводу Єврокар та директор «Сезпарксервіс».
Про критичне значення розвитку виробництва для відбудови економіки та роль Закарпаття у цьому процесі говорили і представники органів влади.

Зокрема, заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма відзначив важливість розвитку електромобілів та локалізації виробництва в Україні, а також потенціал Закарпаття як одного з найкращих місць для розміщення виробництв.
Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита наголосив: «Зовнішній інвестор може брати приклад з нашого внутрішнього, який не боїться вкладати кошти в розвиток виробництва на Закарпатті та створювати продукт з високою доданою вартістю. А ми своєю чергою зробимо все, що від нас залежить, щоб налагодити логістику, знайти робочу силу, майданчики для виробничих потужностей і забезпечити безпеку інвестицій».
Важливою є участь у заході і підтримка представників європейських інституцій та бізнес-спільнот – DG Grow Європейської Комісії, EIT Manufacturing, Німецької асоціації автопрому VDA, які окреслили можливості для інтеграції України у європейські ланцюги постачання.
Захід продемонстрував потенціал української виробничої екосистеми та співпраці в контексті розвитку інновацій, освіти та бізнесу. І зараз вкрай важливо реалізувати кожну наявну можливість, щоб рухатися вперед і залучати інвестиції у майбутнє країни.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів