Легендарний спорткар Porsche 911 здобув нову модифікацію Carrera S. Новинка отримала своє розпорядження 3-літровий 480-сильний мотор і розширений список базових опцій.
Porsche вирішила повернути до сімейства 911 версію Carrera S. Це дозволить заповнити пробіл між моделлю початкового рівня Carrera та “зарядженою” 911 Carrera GTS T-Hybrid. Силовий агрегат новинки був значно модернізований і тепер має характеристики Carrera GTS попереднього покоління. Крім того, розширено список стандартного обладнання та значно збільшено можливості налаштування порівняно зі звичайною Carrera. Спорткар буде доступний з кузовами купе та кабріолет.
Знаменитий 3,0-літровий шестициліндровий опозитний двигун із двома турбінами додав у потужності при одночасному зниженні шкідливих викидів. Його потужність зросла на 22 кВт/30 к.с. до 353 кВт/480 к.с., а крутний момент досягає 530 Нм. Це стало можливим завдяки установці нових турбонагнітачів і більш ефективного охолодження повітря, що нагнітається. У парі працює 8-ступенева коробка передач PDK з подвійним зчепленням. В результаті Carrera S Coupе розганяється з 0 до 100 км/год за 3,3 секунди і досягає максимальної швидкості 308 км/год.
Porsche значно модернізувала стандартне обладнання Carrera S, яке включає нові 20 і 21-дюймові диски, спортивну вихлопну систему зі сріблястими патрубками та систему Porsche Torque Vectoring Plus, яка недоступна для звичайної Carrera. Від версії 911 Carrera GTS новинка успадкувала покращену гальмівну систему з червоними супортами та дисками розміром 408 мм спереду та 380 мм – ззаду.
Як опція можна замовити карбонокерамічні гальмівні механізми PCCB та спортивну підвіску PASM, яка відрізняється заниженим на 10 мм дорожнім просвітом у поєднанні з функцією керування задніми колесами. Гідравліка амортизаторів була оптимізована порівняно з попередньою моделлю, що забезпечує покращену керованість. Змінено налаштування підсилювача керма.
У стандартній комплектації Carrera S отримала шкіряне оздоблення салону чорного кольору. Як і в інших моделях Carrera, складні задні сидіння доступні без додаткової плати як альтернатива стандартному двомісному компонуванню. Крім цього, покупцям будуть запропоновані додаткові опції, включаючи систему підйому передньої осі, фари HD-Matrix LED, пакет Sport Chrono та програму Porsche Track Precision для заїзду на гоночному треку.
-
Ретро 05 липня 2026 13:00Як пройшов зліт любителів розкішних автомобілів швидкої допомоги (ВІДЕО) -
Ретро 05 липня 2026 11:00Асиметрія у дизайні: історія нестандартного фарбування автомобілівЧерез кілька десятиліть після експериментів Делоне асиметрія повернулася в автоіндустрію, але вже як відповідь на суворі вимоги гоночної логістики середини XX століття.У марафонах на витривалість, таких як «24 години Ле-Мана», на трасу одночасно виходили десятки візуально схожих автомобілів однієї команди. Коли боліди пролітали повз піт-лейн на шаленій швидкості, механікам та капітанам команд було вкрай важко миттєво розрізнити свої машини, особливо вночі, під час туману чи зливи. Тоді команди почали наносити яскраві кольорові смуги на переднє крило або капот, але лише з одного боку – над колісною аркою водія. Це дозволяло персоналу на піт-стопі за долі секунди ідентифікувати конкретний екіпаж і підготувати потрібний комплект шин чи заправне обладнання.Згодом, у ралійних перегонах 1970-1980-х років, деякі заводські команди фарбували ліву і праву сторони болідів у різні кольори з чисто практичною метою. Під час важкої аварії на спецділянці, коли машина контактувала зі скелею чи деревом, штурман міг швидко та без помилок повідомити механікам по радіо, який саме бік пошкоджено. Різні кольори бортів допомагали команді на сервісній зоні миттєво оцінити деформацію кузовних панелей та підготувати елементи підвіски на заміну. -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
