De Tomaso Pantera — один із найкрутіших суперкарів в історії світового автопрому. З 1971 до 1992 року італійська фірма De Tomaso виготовила 7260 таких автомобілів. Один із них знайшли на вулиці під невеликим навісом покинутого житлового будинку.
Роки та негода не пошкодували рідкісний суперкар: колеса спущені, на кузові видно сліди іржі. Але при цьому всі шибки та декор на місці. У салоні все вкрите пилом та павутинням, але жодних слідів пограбування чи вандалізму.
Pantera був розроблений відомим американським дизайнером Томом Тьярдою для заміни спорткара De Tomaso Mangusta, що випускався у 1967-1971 роках. Перші автомобілі, зібрані в 1971 році оснащувалися 330-сильним мотором Ford V8 5.8 та коробкою передач ZF. У стандартну комплектацію входили дискові гальма на всіх чотирьох колесах та рейкове рульове управління. За деякими даними, з місця до 100 км/год суперкар прискорювався за 5,5 секунди.
У 1972 році Pantera укомплектували двигуном 4 Bolt Main Cleveland. Це дозволило суперкару відповідати прийнятим у США стандартам обмеження шкідливих викидів. Новий двигун міг працювати на паливі з нижчим октановим числом.
Того ж 1972 спеціально для американського ринку була випущена люксова версія Pantera L («Lusso»). Вона відрізнялася великими чорними бамперами та двигуном Cleveland потужністю 248 к. с. Двома роками пізніше вийшла ще потужніша Pantera GTS.
З 1971 по 1975 до США експортували близько 5500 суперкарів De Tomaso Pantera.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
