Проблема "євроблях" вже набридла, її обговорювали з різних ракурсів. Ми ж, оминаючи дискусії про моральність, законність та фінансову складову цієї проблеми, спробуємо з'ясувати, як відбувається розмитнення авто в інших країнах. Це варто зробити тому, що прихильники «євроблях» часто в дискусіях наводять аргумент, що розмитнення там набагато легше та дешевше, ніж в Україні. Тож давайте з'ясуємо, чи це правда.
Почнемо цикл статей на цю тему з країн далекого зарубіжжя - США, Канади та Сингапуру. Це багаті та успішні країни, але з дуже різними умовами.
Щоб не бути звинуваченими у маніпулюванні фактами, в статті буде надано посилання на іноземні джерела (митниці та інші держструктури), які зможуть підтвердити ці дані. Навіть не знаючи іноземної мови, перейшовши за ними та увімкнувши Google перекладач, можна самостійно переконатися в правдивості інформації.
Розмитнення авто в США
У США складно імпортувати авто з іншої країни, адже тут добре розвинена власна автоіндустрія. За наявності таких великих автоконцернів, як General Motors, Ford и Chrysler, американцям цілком вистачає власних автомобілів.Якщо американець їздить на європейському авто, це заможна людиня, оскільки «неамериканські» машини в США кричуще дорогі. Причина в розмитненні авто, але в зовсім незвичному для нас розумінні. Америка вигадала способи, як захищати власного виробника, не використовуючи високі ставки імпортних податків.
Щоб імпортувати авто в США, машина повинна відповідати кільком критеріям:
- Федеральним стандартам безпеки моторних транспортних засобів FMVSS (Federal Motor Vehicle Safety Standards). Стандарти включають вимоги до систем запобігання аваріям, ударостійкості авто та відсотку летальних випадків в ньому під час ДТП. Вони налічують сотні пунктів вимог, і набагато розлогіші, ніж в будь-якій іншій країні. Щоб автомобіль був допущений на ринок Америки, автовиробник повинен робити його спеціально для США, використовуючи дорожчі матеріали та комплектацію, оснащуючи множиною систем пасивної та активної безпеки. В результаті, вартість такої машини, порівняно з аналогами для інших країн, істотно вища. А автовиробники подібні машини віддають лише своїм дилерам у США. Інакше кажучи, приватний імпорт ТЗ до США майже неможливий.
- Нормативам щодо витрати палива – якщо витрата палива авто 11 л/100 км і більше, при розмитненні вступає в дію так званий паливний податок. Його визначає митниця США на основі власних нормативів, а не даних автовиробників;
- Стандартам екологічної відповідності EPA, які теж суворіші, ніж будь-де.
Відповідність усім цим вимогам підтверджується сертифікатами, але отримує їх небагато виробників.
На сайті митної служби США навіть є фраза: «скептично ставтеся до заяв іноземних дилерів чи інших продавців, що транспортні засоби, які вони імпортують,відповідають цим стандартам або можуть бути легко приведені у відповідність з ними».
Податки на розмитнення авто в США:
- Мито: на будь-які легкові авто (як нові, так і б/в) – 2,5%, на вантажівки – 25%.
- ПДВ – відсутній.
- Акциз – відсутній.
Розмитнення авто в Канаді
Канада – не Америка, тут немає власних марок авто, проте є достатньо складальних заводів американських та японських автовиробників. В цій країні теж жорсткі вимоги до безпеки та екологічності автомобіля.
Головне, що в Канаду неможливо ввезти авто, зроблене… не для США. Тобто в цій країні працюють ті ж принципи, що й в Америці – ТЗ повинен відповідати стандартам безпеки CMVSS та екологічним нормам. В результаті на канадських вулицях переважають американські та японські автомобілі.
Модивікований ТЗ в Канаду ввозити заборонено. Закон прямо каже, що при сторонньому втручанні в конструкцію автомобіля, той втрачає свою оригінальну заводську гарантію безпеки, а це неприпустимо.
Є винятки. Вони стосуються старих авто (старше 15 років) і ТЗ, створених в єдиному екземплярі.
Податки на розмитнення авто в Канаді:
- Мито - 6,1% (розраховується від суми: вартість + акцизи + доставка + страхування);
- Податок на продаж товарів GST (Goods and Services Tax) – 5%;
- Податок PST (податок на володіння особистим майном, сплачується при реєстрації) – 7%-10%;
- Акциз на автокондиціонер – еквівалент 100 канадських доларів (C$);
- Ваговий акциз сплачується, якщо автомобіль важить понад 2007 кг, розраховується за кілограм «зайвої» ваги;
- Паливний податок набуває чинності при витраті палива 13 л/100 км і вище:
- 13 л/100 км - C$1000;
- 14 л/100 км - C$2000;
- 15 л/100 км - C$3000;
- 16 л/100 і більше - C$4000.
Однак, це не стосується ТЗ, вироблених в США, Канаді (при зворотному ввезенні) і Мексиці. На ці автомобіли немає мит, акцизів та податку GST.
Розмитнення авто в Сингапурі
Сингапур – найменша країна Південно-Східної Азії. Це неймовірно населена, динамічна та багата держава-місто. Також вона одна з найчистіших та найзеленіших держав у світі.Живе в ній близько 5 млн. людей, а вся площа держави – 714 км2. Розумієте, про що йдеться? Уряд Сингапуру вважає, що в країні з такою щільністю населення на квадратний метр, повинно бути якомога менше машин.

Для цих цілей в країні всіма способами популяризують громадський та велосипедний транспорт, а кількість ввезених авто регулюють обмеженнями та податками.
В результаті в Сингапурі володіти авто – це розкіш. Наприклад, на даний момент ціна на Toyota Corolla в Сингапурі стартує від $105 000, а від $107 000 починаються ціни на якийсь невеликий кросовер.
При ввезенні до Сингапура оподаткуванню підлягають лише чотири види товарів - автомобілі, алкоголь, тютюнові вироби та нафтпродукти. Ставки податків на ці товари божевільні.
Також в Сингапур не можна ввозити авто з лівим кермом та кондиціонером, в якому є холодоагенти, шкідливі для екології, а ще машини старші за 3 роки (виняток– ретро-автомобілі старші за 35 років). Але й нове авто повинно пройти складну сертифікацію безпеки, до вимог якої входить 52 пункти.
Головне - кількість автомобілей в Сингапурі регулюють їх реєстрацією. На неї в країні діють квоти, що обмежують кількість ТЗ, які можуть пересуватися дорогами Сингапуру в певний момент.
Щоб отримати реєстрацію на авто (діє 10 років), сингапурцю потрібно брати участь в торгах, на яких ціна права на реєстрацію авто може стартувати з $50000 (!) и закінчуватися $100000 (!). Придбавши машину, інколи житель Сингапуру може місяцями не отримувати реєстрацію авто.
Податки на розмитнення авто в Сингапурі:
- Акциз на легковий автомобіль – 20%;
- Податок на продаж товарів GST – 7%;
- Квота на реєстрацію авто - $50000 - $100000;
Висновки
Отож, всі, хто кажуть про ідеальні закони в Америці, Канаді та Сингапурі! Ви впевнені, що хотіли б жити за ними? В цих країнах приватний імпорт авто майже неможливий, розмитнення та реєстрація ТЗ – божевільна складна та дорога. Хоча умови в вищезгаданих державах абсолютно різні, вони істотно суворіші та жорсткіші, ніж українські.-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів





