ХАДІ 7: український суперкар із максималкою 400 км/год

17 березня 2017, 14:19
ХАДІ 7: український суперкар із максималкою 400 км/год

Саме тут всередині 1960-х років створили суперкар, який у теорії навіть сьогодні зміг би стати конкурентом Bugatti Veyron.

ХАДІ 7 – так називається харківський надшвидкісний автомобіль, який створювали найкращі уми Лабораторії з 1963 до 1966 рр. Суперкар завдовжки 5 метрів має дюралевий кузов і важить лише 800 кг.

Спочатку авто був оснащений 2-літровим 8-циліндровим мотором потужністю 300 сил, але пізніше отримав газотурбінний двигун ГТД-350 потужністю 400 к.с. Із ним у 1968 році на аеродромі в місті Чугуїв харківський суперкар досяг швидкості 400 км/год, а динамічні характеристики ХАДІ 7 зробили його радянським рекордсменом (4 всесоюзних рекорди).

Рекорди ХАДІ 7

- у 1966 р. на дистанції 0,5 км з місця - 101км/год

на дистанції 1 км з місця - 160,6 км/год

- у 1967р на дистанції 0,5 км з місця - 112,8 км/год

на дистанції 0,5 км з місця - 102,9 км/год.

ХАДІ 7 неодноразово виконував роль шоу-стопера і знатного експоната на зарубіжних авто-виставках (від Праги до Вашингтона), а його конструктори отримали почесні грамоти та медалі за виконану роботу.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз