Лаборатория спортивных автомобилей Харьковского автодорожного института (ЛСА ХАДИ) создала немало интересных проектов, опередивших время. Среди рекордных авто особенно выделяется ХАДИ-9, ведь это самый быстрый украинский автомобиль всех времен.
ХАДИ-9 начали создавать в 1969 году с одной целью – побить мировой рекорд скорости. Для этого его оснастили реактивным двигателем РД-9БФ от истребителя МиГ-19 тягой 3800 кгс.
Реактивный автомобиль ХАДИ-9 выглядел очень необычно и больше напоминал самолет без крыльев. Стреловидный трехколесный болид весом 2,5 тонны оснастили килем авиационного типа, а для торможения использовался парашют.
Расчетная скорость ХАДИ-9 составила около 1200 км/ч, что существенно превышало все рекорды реактивных авто тех лет (967-1014 км/ч). Достичь ее собирались в два этапа. Сначала планировали разогнать рекордный автомобиль до 700-800 км/ч, а затем уже совершить рекордный заезд.
Испытания ХАДИ-9 проводили на аэродромах Чугуева и Волгограда, а также по дну высохшего соленого озера Баскунчак. Однако трассы были слишком короткими, а потому больше 400-500 км/ч ХАДИ-9 не развил.
В СССР попросту не оказалось трассы подходящей длины, а за границу ХАДИ-9 не выпустили. Реальные возможности авто так и остались неизвестными.
В последующие годы ХАДИ-9 экспонировали на ВДНХ в Москве, а также сняли в фильме «Скорость». До наших дней реактивное авто не дожило, ведь соль с Баскунчака вызвала коррозию, которая и уничтожила кузов болида.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
