Перша повоєнна модель Ford була представлена публіці в середині червня 1948 року і за своїм дизайном докорінно відрізнялася від попередників. Це був початок абсолютно нового напряму у стилі.
За створення цієї машини взялися відразу після закінчення Другої світової. Але тим часом ще продовжували випуск автомобілів колишніх моделей.
До розробки дизайну новинки керівництво фірми залучило не лише свого штатного головного стиліста – Боба Грегорі. Була запрошена ще й «людина з боку» – Джордж Волкер, студія якого з 1937 року працювала над автомобілем марки Nash. Було оголошено: нехай вони змагаються і нехай переможе найсильніший.
Тут треба згадати одну пікантну деталь: Волкер був великим другом Ернеста Брітча, а той був правою рукою самого Генрі Форда-молодшого. Чи з цієї причини, чи може з якоїсь іншої, але його розробка була визнана кращою, вже у вересні 1946 року. А через три місяці, в грудні скривджений Грегорі назавжди залишив компанію Ford.
Як відомо, святе місце порожнім не буває, і його, природно, зайняв Волкер. Він створив свою команду з кількох талановитих стилістів, які раніше працювали на відомій дизайн-студії Раймонда Леві. Вони робили начерки, а сам Волкер потім відбирав те, що вважав за потрібне використовувати.
У результаті новий автомобіль Ford отримав дуже чисті прямі лінії кузова. Відмінною рисою стилю було оригінальне облицювання радіатора. Замість традиційної решітки вона складалася з двох масивних, хромованих горизонтальних елементів. І головне, у її центрі виступала незвичайна декоративна деталь – кругла, гостроноса, схожа на обтічник літакового гвинта.
Оригінальною була і футуристична фігурка на передку капота. А над облицюванням радіатора кріпилися чотири потужні литі літери, що утворювали слово FORD. Між іншим, як показало життя, в процесі експлуатації вони нерідко відлітали і на машинах випуску 1950 року їх замінили невеликою цільною плашкою.
Крім нового кузова машина отримала нарешті і принципово нову підвіску передніх коліс - незалежну, замість колишньої залежної.
Що ж до двигунів, то вони залишалися фактично ті ж, що й у автомобілів попереднього покоління – моделі 1942 року. Рядний 6-циліндровий агрегат робочим об'ємом 3,7 л розвивав 90 к. с. А ось V-подібна «вісімка» в 3,9 л була трохи потужнішою – 101 к. с.
Цікаво, що ціна моделі 1949 року з двигунами на шість і на вісім циліндрів відрізнялася незначно: у першій вона становила в базовій версії 1886 доларів, а в другій - трохи більше 1949 доларів (такий збіг з модельним роком). Невелика була, до речі, і різниця в «максималці» – відповідно 140 та 150 км/год.
Кузова пропонувалися кількох типів: коуч (тобто закритий дводверний), седан – 4-дверний, а також кабріолет, купе та універсал. Загалом у 1949 – 1951 pp. було випущено 2 млн. 220 тис. 120 таких машин.
-
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"] -
Ретро 04 червня 2026 20:22Першому автомобілю Генрі Форда виповнилося 130 років
