Цього дня, 13 грудня 1939 року, був випущений перший автомобіль Lincoln Continental. Історія появи цієї машини досить цікава. Наприкінці 30-х років підприємець та конструктор Едсель Форд, син знаменитого Генрі Форда, захотів отримати – особисто для себе, несхожу на інші машини. І головний стиліст фірми Ford - Юджин Грегорі таки створив йому такий автомобіль. За основу він взяв серійний Lincoln Zephyr, але зробив його довшим і нижчим.
На цьому 5,5-метровому кабріолеті Едсель роз'їжджав узимку 1938/1939 по фешенебельному курорту на узбережжі Пальм-Біч. Там автомобіль привернув увагу багатих бізнесменів, що відпочивали, і вони виявили бажання мати такий же. І тоді Форд-молодший вирішив запустити машину в серію. Ця модель отримала назву Lincoln Continental.
Двигун V12 (4379 cм куб., 110 к. с.) взяли від моделі Zephyr, але головки циліндрів та колектори зробили з полірованого алюмінію. А оскільки капот став нижчим на три дюйми (76,2 мм), то зменшилася і висота решітки. Колишню, що мала горизонтальні прути, Грегорі поміняв на іншу, з вертикальними. Він вважав, що це створює ефект водоспаду.
Фари, як і в попередника, були втоплені у сильно розвинених крилах. А ось зовнішньої підніжки нижче за двері вже не було. Ззаду ж всі машини відрізнялися наявністю футляра із запасним колесом, що стоїть вертикально, т. з. "сковорідкою".
1940-го модельного ходу було випущено 350 автомобілів з кузовом кабріолет, а також всього 54 з кузовом купе. Після закінчення Другої світової автомобілі Lincoln Continental отримали інший двигун V12 - п'ятилітровий 130 к. с. Максимальна швидкість у них становила 150 км/год. Змінився дизайн. Решітка радіатора і бампер стали масивними, крила більш розвиненими. У 1946 – 1948 роках було випущено 89 868 таких машин. А 1949-го їм на зміну прийшла зовсім нова модель.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
