Цей двоколісний автомобіль, який публічно обкатали в одному лондонському парку ще в 1914 році, побудував російський інженер-самоучка Павло Шиловський. Доволі значних розмірів відкрита машина, що важить 2750 кг, везла на двох колесах чотирьох людей – і при цьому не падала. А весь секрет її стійкості полягав у досить простому механізмі гіростабілізації, через що її прозвали гірокаром.
Як же він працював? У середній частині, під днищем було встановлено величезний 600-кілограмовий маховик діаметром 1 м і завтовшки 12 см. Для його розкрутки використовувався електродвигун на 110В потужністю 1,25 к.с., який живила динамо-машина. Крім маховика також було встановлено два маятники, вагою по 50 кг кожен.
У підсумку автомобіль не падав, хоча на першому випробуванні все ж сталася аварія, в якій, на щастя, серйозно ніхто не постраждав. У рух автомобіль приводив бензиновий двигун Wolseley C5 потужністю 16-20 к.с., з діаметром циліндра 90 мм і ходом поршня 121 мм. Радіатор розташовувався позаду мотора, як на автомобілях Renault тих років.
Почалася Перша світова війна і для кращого збереження гірокар закопали в землю. Машину відновили в 1938 році і вона потрапила в заводський музей британської компанії Wolseley Tool & Motorcar Company. Однак в 1948 році машину чомусь здали в металобрухт.
Зазначимо, що Павло Шиловський ще створив двоколісний залізничний локомотив, в якому також використовувався гіростабілізувальний механізм. І, на відміну від гірокара, справа тут пішла, повідомляє pantv.livejournal.com . Інженер організував своє КБ, набрав штат. Ба більше, він зумів переконати нову післяреволюційну владу побудувати монорейкову дорогу — і за 4 місяці встигли звести ділянку завдовжки 12 км, проте в 1922 році фінансування заглохло.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
