В этот день, ровно 40 лет назад, 2 ноября 1983 года начался выпуск нового для США типа автомобиля - универсала повышенной вместимости Dodge Caravan и унифицированного с ним Plymouth Voyager. На европейский рынок эти машины поставлялись под брендом Chrysler.
Корпорация Chrysler приступила к разработке этих машин еще в конце 1977 года. Перед конструкторами была поставлена задача сделать эту машину пригодной для парковки в гараже стандартной высоты, а также обеспечить низкий пол и шумоизоляцию на уровне обычных легковых авто. А в конце 1978 года было принято окончательное решение сделать этот минивэн переднеприводным.

Автомобили выпускались как с короткой, так и с длинной колесной базой (c приставкой Grand в названии). Габаритная длина составляла соответственно 4468 мм и 4839 мм. В стандартной версии машина вмещала пять пассажиров, а в версии LE – уже семь при трехрядном размещении. Второй ряд сидений можно было сложить, а два сиденья в третьем ряду и вовсе демонтировать. Это позволяло существенно увеличить объем багажного отсека. В 1984 году была запущена и грузовая версия – Mini Ram Van, рассчитанная на 770 кг.

От привычного универсала машина отличалась наличием широкой сдвижной двери справа по борту. А доступ к багажному отсеку осуществлялся через подъемную заднюю дверь.
В 1984 – 87 гг. основным двигателем являлся карбюраторный агрегат рабочим объемом 2,2 л и мощностью 90 л. с., заимствованный от легковой платформы Chrysler K. Был доступен и 2,6-литровый мотор Mitsubishi в 104 л. с. А уже с середины 1987 года на машины стали устанавливаться инжекторные двигатели. Это были 2,5-литровый агрегат в 100 л. с. или же 3,0-литровая V-образная «шестерка» Mitsubishi в 130 л. с.

В 1989 году в качестве опции стали предлагать 2,5-литровый мотор с турбонаддувом, который развивал 150 л. с. А на следующий год появилась еще одна опция – той же мощности, но это был уже атмосферный 3,3-литровый агрегат V6.
С рядными 4-цилиндровыми двигателями работали в паре или 3-ступенчатый автомат TorqueFlite, или 5-ступенчатая «механика». Моторы V6 комплектовались только АКП, а с 1989 года с ними стал доступен в качестве опции еще и 4-ступенчатый автомат Ultradrive.

В 1991 году началось производство Dodge Caravan и Plymouth Voyager второго поколения. А всего было пять генераций машин. Выпуск этих эпохальных автомобилей прекратился 21 августа 2020 года. За все время было продано более 14,6 млн минивэнов от корпорации Chrysler, включая экспортные и ребрендинговые версии.
В цей день, рівно 40 років тому, 2 листопада 1983 року розпочався випуск нового для США типу автомобіля — універсала підвищеної місткості Dodge Caravan і уніфікованого з ним Plymouth Voyager. На європейський ринок ці машини постачалися під брендом Chrysler.
Корпорація Chrysler розпочала розробку цих машин ще наприкінці 1977 року. Перед конструкторами було поставлено завдання зробити цю машину придатною для паркування в гаражі стандартної висоти, а також забезпечити низьку підлогу і шумоізоляцію на рівні звичайних легкових авто. А наприкінці 1978 року було ухвалено остаточне рішення зробити цей мінівен передньоприводним.

Автомобілі випускали як із короткою, так і з довгою колісною базою (з приставкою Grand в назві). Габаритна довжина становила відповідно 4468 мм і 4839 мм. У стандартній версії машина вміщала п'ять пасажирів, а у версії LE – вже сім при трирядному розміщенні. Другий ряд сидінь можна було скласти, а два сидіння в третьому ряду і зовсім демонтувати. Це давало змогу суттєво збільшити об'єм багажного відсіку. У 1984 році була запущена і вантажна версія — Mini Ram Van, розрахована на 770 кг.

Від звичного універсала машина відрізнялася наявністю широкої зсувних дверей праворуч по борту. А доступ до багажного відсіку здійснювався через підйомні задні двері.
У 1984-87 рр. основним двигуном був карбюраторний агрегат робочим об'ємом 2,2 л і потужністю 90 к.с., запозичений від легкової платформи Chrysler K. Був доступний і 2,6-літровий мотор Mitsubishi в 104 к. с. А вже з середини 1987 року на машини почали встановлювати інжекторні двигуни. Це були 2,5-літровий агрегат в 100 к.с. або ж 3,0-літрова V-подібна "шістка" Mitsubishi в 130 к.с.

У 1989 році в опційно почали пропонувати 2,5-літровий мотор з турбонаддувом, який розвивав 150 к.с. А наступного року з'явилася ще одна опція – тієї ж потужності, але це був вже атмосферний 3,3-літровий агрегат V6.
З рядними 4-циліндровими двигунами працювали в парі або 3-ступеневий автомат TorqueFlite, або 5-ступенева "механіка". Мотори V6 комплектувалися тільки АКП, а з 1989 року з ними став доступний опційно ще й 4-ступеневий автомат Ultradrive.

У 1991 році розпочалося виробництво Dodge Caravan і Plymouth Voyager другого покоління. А загалом було п'ять генерацій машин. Випуск цих епохальних автомобілів припинився 21 серпня 2020 року. За весь час було продано понад 14,6 млн мінівенів від корпорації Chrysler, включно з експортними та ребрендинговими версіями.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію