Цього дня, 9 березня 1856 року народився граф Альбер Де Діон, який увійшов в історію як один із родоначальників автомобілебудування та автор сорока цікавих винаходів. У 1883 році разом із двома механіками – Жоржем Бутоном та Шарлем Трепаду він організував підприємство з виробництва невеликих парових екіпажів.
А 1894 року він побудував перший у світі сідельний тягач, теж із паровим двигуном. Наступного ж року було продемонстровано сідловий тягач із напівпричепом-омнібусом, у якому розміщувалися два десятки пасажирів.
Ще 1889 року Де Діон почав працювати над двигуном внутрішнього згоряння. Саме він винайшов систему електричного запалення від іскри високої напруги, яка, в принципі, застосовується і сьогодні.
В 1895 році винахідник виготовив свій перший, ще мініатюрний мотор (185 см куб., 0,75 к. с.) і встановив його на легку триколісну коляску - трицикл. Пізніше, в 1898 році з'явилася і чотириколісна конструкція - квадрицикл, з двигуном 1,75 к. с.
А наступного року конструктор збудував і свій перший автомобіль – De Dion Bouton D, який представив на Паризькому автосалоні. Машина мала кузов типу vis-a-vis: четверо пасажирів розміщувалися там на двомісних сидіннях, обличчям один до одного.
Одноциліндровий двигун (400 см куб.) Розвивав всього 3 к. с., проте розганяв машину до 30 км/год. Автомобілі De Dion такого типу, правда з потужнішим мотором, до 8 к. с., вироблялися чотири роки. Загалом їх було випущено на ті часи чимало – 2270 од.
Характерною особливістю перших машин De Dion була оригінальна підвіска ведучих задніх коліс. Підресорені гойдаючі півосі були з'єднані жорсткою поперечною тягою. Таким чином, при їзді по нерівностях зберігалася перпендикулярність коліс по відношенню до поверхні дороги. А це помітно покращувало стійкість екіпажу. Така конструкція застосовується на автомобілях й сьогодні. І вона зветься на честь її творця – «підвіска типу Де Діон».
У 1904 році фірма випустила перший автомобіль із двоциліндровим мотором, наступного року – із чотирициліндровим. А 1910 року вона – вперше у світі – запустила у виробництво машину з двигуном V8.
У перше десятиліття XX століття фірма De Dion стала одним із найбільших виробників легкових автомобілів у Європі. У 1909 – 1911 pp. її програма включала 14 моделей. Вони мали двигуни робочим об'ємом, починаючи від 0,94 л до 7,1 л, і потужністю від 8 до 35 к. с.
Ще в 1900 році компанія випустила перший розвізний фургон на базі легкової бензинової моделі і продовжувала виробляти подібні машини протягом кількох років. А з 1903 року вона почала будувати вантажівки, розраховані на 2 – 3 тонни. Місце водія розташовувалося прямо над двигуном, а привід ведучих коліс був ланцюговим. Через десять років фірма була вже великим виробником комерційних автомобілів.
Після закінчення Першої світової війни для фірми настали важкі часи. Випуск автомобілів різко впав, а в грудні 1927 року її було оголошено банкрутом. У 1931 році після корінної реорганізації компанія була перейменована і стала називатися "Нове суспільство автомобілів Де Діон в Пото". Проте вже 1932 року з її воріт вийшов останній легковий автомобіль, а вантажівки там випускалися до 1938 року. Після цього фірма переключилася на іншу продукцію – газогенератори та залізничне обладнання.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію