Ще в 1997 році Audi відправила на пенсію покоління C4 моделі A6, лише після чотирьох років виробництва. Але до цього з конвеєра встигла зійти "найгарячіша" модифікація в лінійці на ім'я S6 Plus. Світ побачили 952 автомобілі, з яких 855 універсалів (Avant) і лише 97 седанів, складені в останні два роки виробництва. Такий маленький тираж останніх забезпечив моделі максимальну унікальність і рідкість, але це далеко не єдиний факт, що впливає на вартість цієї машини.
Під капотом цього автомобіля розташувався 4.2-літровий DOHC V8 із 32 клапанами, який сюди поставили замість 2.2-літрового 5-циліндрового мотора зі стандартної S6. Двигун видавав 322 к.с., тоді як звичайна S6 могла видати лише 227 к.с. Такий потенціал забезпечував седан розгоном до першої сотні лише за 5,6 секунди. А Avant міг впоратися з цим завданням за 5,7 секунди.
Інші основні моменти охоплювали модернізовану механічну коробку передач із шістьма швидкостями, переналаштовану підвіску і великі гальма, тоді як салон було оснащено шкіряною оббивкою й алькантарою, електрично регульованими передніми сидіннями з пам'яттю, електричним люком і своїм телефоном.
Цей 24-річний S6 Plus подарували іспанській газеті El Mundo в обмін на рекламне місце. Спершу на ньому їздив колишній генеральний директор, після чого авто продали. Новий власник, автомобіля перефарбував його в оригінальний синій колір Nogaro і відновив двигун. За оцінками експертів цю машину можуть продати на аукціоні за суму від 40 000 до 60 000 євро.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
