Пожежні автодрабини на шасі вантажівок КрАЗ виробляли свого часу в дуже обмежених кількостях. Вони призначалися для боротьби з вогнем у висотних будівлях. Одна з таких машин, і зовсім унікальна, була побудована в 1988 році і обладнана 46-метровою автодрабиною американської фірми LTI (Ladder Tower International). Монтаж спецобладнання на шасі КрАЗ – 250 (6х4) провів англійський підрозділ компанії SIMON.
Автомобіль було направлено в Нижній Новгород, в пожежну частину №20 (пізніше №220), яка обслуговувала Горьковський автозавод. Після списання занедбана автодрабина очікує своєї долі, повідомляють Українські автомобілі на своїй сторінці в Фейсбуці.
Зазначимо, що подібні автодрабини Simon HL-46 встановлювали свого часу на безкапотні шасі Scania 113h і IVECO 260-32.
Наведемо короткі технічні характеристики спецнадбудови. Сама автодрабина – телескопічна, 6-секційна, на повноповоротній платформі і повністю гідрофікована. Всі шість секцій – сталеві, сходинки посилені к-подібними поперечинами. Робоча висота підйому – 46 м. Горизонтальний винос – 25 м. Корисне навантаження – 450 кг.
Східці мають тросовий підйомник вантажопідйомністю 350 кг із тривалістю спуску люльки 1 хв. Є виносні опори (ауттригери), керування якими зблоковано з керуванням підйому східців, що гарантує безпеку роботи. Також є система контролю підйому/положення і система автоматичного блокування.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
