Днями в Києві вдалося сфотографувати вельми цікавий Mercedes-Benz 220 SE у кузові W111, який для свого часу отримав важливе ноу-хау.
Йдеться про пасивну безпеку — машини сімейства W111 стали першими автомобілями з трипроменевою зіркою, що мали кузов із зонами контрольованої деформації. У разі зіткнення вони ефективно поглинали енергію удару, захищаючи тим самим пасажирський салон.
Стосовно дизайну, то спереду автомобілі W111 відрізнялися вертикальними фарами: здвоєними круглими або під загальними плафонами. А на задніх крилах були невеликі плавники в дусі американських авто — німці їх називали Heckflosse.
Профілю надавали динамічності відсутність середньої стійки даху і звичайних широких рамок стекол у дверях. При опусканні всіх бічних стекол виходив неначе один суцільний віконний отвір.
Автомобілі випускали з 1959-го по 1971 рік і пропонувалися з кузовами седан, купе і кабріолет. За весь час виробили 307 807 од. А щодо нашого купе у версії 220 SE, то таку машину виробляли з 1961 по 1965 рр. і випустили лише 14 173 од. Ця модель оснащувалася 6-циліндровим 2,2-літровим двигуном потужністю 120 к. с. Максимальна швидкість досягала 170 км/год.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
