П'ятдесяті та шістдесяті роки минулого століття увійшли в історії Японії, як роки «транспортних війн». Стрімкий розвиток економіки сприяв появі на дорогах країни безлічі водіїв-початківців, які постійно ставали учасниками ДТП. Пік смертельних аварій припав на 1970-ті роки. Цю проблему намагалися вирішити за допомогою створення неймовірних мереж громадського транспорту, запровадження заборони на паркування та обмеження розмірів транспортних засобів.
Тоді ж на японських дорогах з'явилися мальовані дорожні знаки, відомі як «Тобіти-кун» або «Тобідасі Бой», які стали символами безпеки дорожнього руху. Це фігурка хлопчика, який зробив крок на проїжджу частину із-за непрозорої перешкоди. Він повинен був нагадувати водіям про пішоходів, що несподівано з'являються на дорозі, та необхідність знизити швидкість. Зазвичай такі мальовані фігурки встановлювали у шкільних зонах.
Ідея створення «Тобіти-куна» була запропонована Радою соціального забезпечення міста Хігасіомі, префектура Сіга. У червні 1973 року він звернувся до місцевого виробника вивісок Хісаді Ясухею з проханням зробити щось схоже на реалістичні тривимірні ляльки з пресованого металу. Свого першого хлопчика, що біжить, він створив із фанери. Згодом декілька фігурок хлопчиків та дівчаток розмістили вздовж доріг Хігасіоми.
Цікаво, що якогось стандарту цей знак не має. Місцеві батьківські чи сусідські асоціації можуть розфарбовувати та прикрашати фігурки на власний розсуд. Для багатьох створення характерної фігурки стало самоціллю.
За даними Національного інституту управління земельними ресурсами та інфраструктурою (NILIM) Японії, порівняно з піковими показниками 1970 кількість смертей на дорогах країни зменшилася на 25%. Свій внесок у це зробив й «Тобідасі Бой».
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
