В Японії розробили "революційні" безповітряні шини

17 травня 2022, 18:00
В Японії розробили "революційні" безповітряні шини

Японський виробник автомобільних шин Toyo Tires наблизився до серійного виробництва безповітряних шин. Фахівці компанії зуміли створити покришку порівнянну за довговічністю зі звичайними пневматичними. Порівняно з першим зразками цей показник збільшений в 10 разів. А міцність шини на розрив зросла на 40%.

Розробляти безповітряні шини Toyo Tires почала в 2006 році. Через шість років були готові перші робочі зразки. Шина під кодовим позначенням Noair являє собою конструкцію з перехрещеними спицями. Вони поглинають удари об дорожнє полотно так само, як повітря під тиском у звичайній пневматичній шині.

Компанія Toyo Tire вже виробляє безповітряні шини в невеликих кількостях. Переважно їх встановлюють на гольф-кари. Використовувати безповітряні шини на дорогах загального користування в Японії заборонено.

[embed]https://www.youtube.com/watch?v=fW2WAesE9Vc[/embed]

У Toyo Tires впевнені, що з поширенням електромобілів і появою на дорогах безпілотників ситуація зміниться. Цим транспортним засобом знадобляться покришки, які не потребують обслуговування. Тоді і настане ера "революційної" шини Noair.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз