За пішоходів замовте слово або як вижити на наземному переході

Учора на трасі Київ-Житомир сталася резонансна ДТП з дуже сумними наслідками — Porsche Cayenne збив подружню пару, яка переходила дорогу наземним пішохідним переходом. Удар був доволі сильним, і люди загинули одразу. На жаль ... Хто винен, з якою швидкістю їхав автомобіль та інше з'ясовуватиме слідство, але від цього не легше ні загиблим, ні водієві кросовера. І це знову змусило задуматися ось про що.

Робити наземні пішохідні переходи на міжміській швидкісній трасі з декількома смугами — це свідомо створювати місце смертельного ризику і концентрацію майбутніх ДТП. До цієї ж категорії належать і світлофори, яких на тій же ділянці Київ-Житомир чимало. Якщо встиг зупинитися сам, чекаєш на удар ззаду від того, хто можливо не встиг зреагувати. І такого роду аварії там не рідкість.

Зараз зима, а отже світлий час мінімальний. Загалом — з 7.30 ранку і приблизно до 16.00, а якщо погода погана — і того менше. Весь інший час ми їздимо зі світлом фар. Ближнє світло звичайного автомобіля світить вперед на 80-90 метрів. Так, є матричні світлодіодні фари, прилади нічного бачення, асистенти водія, але машин із ними на дорогах ще зовсім небагато. І пішохода, що перебуває на такому видаленні, практично не видно в темряві! А вже якщо одягнений в темний одяг…

На швидкості 90 км/год зупинний шлях автомобіля становить близько 70 метрів, і це на сухому асфальті і за умови, що водій швидко зреагує. Важливо розуміти, що зупинний шлях це гальмівний шлях плюс відстань, яку пройде автомобіль за час реакції водія і початку гальмування. За цієї швидкості він становить 25 м/с. До речі, якщо хочете перевірити швидкість своєї реакції, пройдіть один із багатьох тестів в Інтернеті, найімовірніше, ви будете здивовані.

А якщо їхати швидше? За швидкості 100 км/год — це вже 80 метрів. Тобто навіть якщо водій здалеку помітить у світлі фар пішохода, що переходить дорогу, зупиниться він встигне ледь-ледь.

Але якщо врахувати, що під колесами — мокрий асфальт (нехай дорогу встигли посипати реагентами), зупинний шлях становитиме уже 90 метрів. А на більш слизьких покриттях — сніг, сльота, ожеледь — цю цифру можна сміливо множити на два. У будь-якому разі це буде більше 100 метрів.

Отже, навіть не "найшвидші" водії ризикують не встигнути загальмувати перед пішоходом, а на швидкості понад 100 км/год в осінньо-зимовий період це зробити практично неможливо. А тепер запитання до пішоходів: чи стали б ви переходити дорогу таким переходом перед машинами?

Ситуацію можна спробувати виправити особисто, надівши відображувальний жилет або навіть якийсь елемент (є, наприклад, браслети на руку). У такому разі вас буде видно у світлі фар з відстані в 130-150 метрів. Тобто убезпечити себе можна, лише накинувши жилетку на пару хвилин! Така ж рекомендація стосується водіїв, які змушені лагодити свій автомобіль на дорозі або навіть на узбіччі.

Добре, якщо наземний перехід додатково освітлюється — на ньому людина помітна здалеку. І такі вже почали подекуди з'являтися.

Але краще все ж потурбуватися про свою безпеку і життя самостійно. Отже!

•  Завжди намагайтеся, щоб на одязі, сумці, рюкзаку були світлоповертальні елементи.
• Якщо йдете (або їдете на велосипеді) поза населеними пунктами — обов'язково накиньте відображувальний жилет! Коштує він недорого і продається не тільки в автомагазинах і на АЗС, а й часто і у звичайних супермаркетах.
• Обирайте безпечні переходи, навіть якщо до них необхідно буде пройти далі.
• Переконайтеся, що автомобілі вас бачать і пропускають, а краще перестрахуватися і зачекати, поки в потоці машин буде достатньо великий розрив.
• Принцип "пішохід завжди правий" помилковий і може коштувати вам життя!!

P.S. Цифри, наведені в статті, не є абсолютно точними і можуть відрізнятися залежно від автомобіля, якості дороги тощо, але допомагають зрозуміти загальну ситуацію.