Автори YouTube-каналу AutoTrader наочно продемонстрували як низькі температури та високі швидкості впливають на запас ходу електромобіля. На експеримент вони взяли Nissan Leaf 2012 року з пробігом 115 тисяч кілометрів.
Заїзд проходив на трасі за температури за бортом близько -3°C. Випробувачам вдалося розігнати старенький електрохетчбек до 159 км/год. Щоправда, на цій швидкості він проїхав всього 4,9 км й бортовий комп'ютер попередив, що заряду батареї залишилося ще на 39 км. Після цього електромобіль почав сповільнюватись. Спочатку до 158 км/год, потім до 153 та 151 км/год.
Проїхавши 27 км, автомобіль вже не зміг розвивати швидкість більшу за 150 км/год, а після 32,6 км стрілка спідометра почала різко рухатися до нуля. Таким чином, у «трековому» режимі батарея Leaf розрядилася вже через 34,7 км, хоча у звичайному режимі хетчбек проїжджав на одному заряді батареї близько 106 км.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=wz84GFGS3O4[/embed]
Для порівняння, паспортний запас ходу Nissan Leaf першого покоління (2012-2017 рр.) — 160 км. Забезпечує його батарея ємністю 24 кВт•год та система рекуперативного гальмування. За даними виробника, життєвий цикл батареї — 5 років. У експериментального хетчбека вона як мінімум удвічі старша.
Серійне виробництво Nissan Leaf розпочалося навесні 2010 року. Нинішнє друге покоління вийшло у 2017 році. За інсайдерською інформацією, воно стане останнім в історії моделі. Причина — зниження попиту на європейському ринку, основному для електромобіля. За перші три місяці 2022 року європейці придбали 8800 одиниць Nissan Leaf, на 16,3% менше, ніж за той же період 2021 року.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
