У цей день, рівно 120 років тому, 12 січня 1904 Генрі Форд за кермом гоночного автомобіля Ford 999, створеного під його керівництвом, встановив абсолютний рекорд швидкості на суші - 147,042 км / год.
Ще 10 жовтня 1901 року в Детройті на іподромі «Грос-Поінт» відбулися перші в історії США автомобільні перегони. На старт зі своїми машинами вийшли троє. Першим був гонщик Америки №1 Олександр Вінтон, автор абсолютного рекорду швидкості в країні. Другим – піонер американського автомобілізму Вільям Мюррет. А третім тоді ще нікому невідомий механік Генрі Форд.
Але саме йому й усміхнулася доля. Автомобіль Мюррета зійшов з дистанції майже відразу після старту через несправність двигуна, а на дев'ятому колі з тієї ж причини припинив гонку і Вінтон. Тож переможцем несподівано став Генрі Форд. Він отримав приз у 10 000 доларів, але ще важливіше – привернув до себе увагу.

Але на цьому Генрі не зупинився. І наступного року в його майстерні збирають одразу два автомобілі-близнюки, які отримали назву «999» - на честь відомого тоді в країні залізничного експресу.

То були незвичайні машини. Низькі та дуже довгі, вони не мали ні кузова, ні навіть капота. Винахідник хотів у такий спосіб максимально знизити вагу машини, а також зменшити площу її лобового опору. На автомобілі був встановлений 4-циліндровий двигун значним робочим об'ємом 17,9 л, який розвивав невелику на сьогодні потужність – лише 72 к. с.

Цікаво, що рама була виготовлена з дерев'яних балок. Більш того, муфта, що з'єднує колінчастий вал мотора і ведучі задні колеса, була також виготовлена з дерева. Колеса ці кріпилися жорстко - ніяких ресор не було. І нарешті найцікавіше: зовсім були відсутні гальма!

Не дивно, що відомий велогонщик Том Купер, запрошений Фордом, відмовився виступати на такій машині. Спробувати щастя наважився інший спортсмен – мотогонщик Барні Олдфілд. Щоправда, він взагалі ніколи не їздив за кермом автомобіля.

Але все обійшлося благополучно. Під час заїзду влітку 1903 року, все на тому ж іподромі «Грос-Поінт», Олдвільд без проблем залишив позаду всіх суперників, у тому числі мріяв про реванш Вінтона.

Натхненний успіхом, влітку 1903 Генрі відкриває компанію Ford Motor і випускає перші три сотні простеньких автомобілів Type A, з двоциліндровим двигуном потужністю всього 8 к. с. Проте для їхнього успішного продажу потрібна була знову-таки реклама. Тому Ford вирішує знову влаштувати гонки і кидає виклик конкурентам. Вони, однак, не поспішали з відповіддю, а тим часом настала зима.

І Ford приймає радикальне рішення: самому сісти за кермо та їхати наодинці. Завдання було амбітне: встановити абсолютний світовий рекорд швидкості. На початку січня 1904 року біля Детройта на льоду замерзлого озера Сент-Клер розчистили від снігу трасу завдовжки 6,5 км і для кращого зчеплення з колесами посипали її золою. Пробний заїзд Форд провів 9 січня, про всяк випадок без непотрібних свідків. А 12 січня, вже у присутності суддів та публіки, машина Генрі рушила вперед.

Форду потрібна була лише перемога: адже наступного дня у Нью-Йорку відкривалася автомобільна виставка, де він демонстрував свої нові моделі. І бажаної мети таки було досягнуто – Генрі встановив абсолютний рекорд швидкості – 147,042 км/год.

Щоправда, авторитетна комісія у Парижі не вважала це досягненням світовим, пославшись на якісь неточності у вимірах. Але Форда цілком влаштувала для реклами й американська першість. А за кермо гоночних автомобілів він уже ніколи більше не сідав. Проте через кілька років встановив світовий рекорд іншого плану – його компанія стала найбільшим у світі виробником автомобілів.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію