Хардкорний суперкар McLaren Elva дебютував восени минулого року і став першим повністю відкритим автомобілем марки. Модель позбавлена навіть найменшого натяку на скління. Крім того, суперкар став ще й найлегшим у лінійці виробника, оскільки зібраний навколо карбонового монокока. У компанії модель позиціонують як трековий болід.
За цей час McLaren Elva вже встиг обзавестися кількома спеціальними версіями, які відсилають до історичного минулого марки. Цього разу підрозділ McLaren Special Operations (MSO) підготував ще одну "пам'ятну" версію спідстера. Вона віддає данину легендарному перегоновому боліду M6A Can-Am, випущеному в 1967 році.
Культовий M6A під керуванням Брюса Макларена протягом п'яти років здобував перемоги в серії перегонів Can-Am. Саме він поклав початок фірмовому помаранчевому кольору, який згодом використовували на багатьох автомобілях. Ось і спецверсія Elva отримала класичну ліврею британського бренду. Колір вийшов не таким насиченим, як на M6A Can-Am, але він також чудовий. Крім того, на спеціальну ліврею нанесено срібну графіку і цифру «4» (особистий номер Брюса Макларена).
Однак найцікавішим є те, як помаранчева фарба плавно перетікає з кузова в салон спідстера і огортає приладову панель, центральну консоль і дверні карти. Завершальним акцентом є білі сидіння, які ідеально доповнюють образ унікального суперкара.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
