Может статься, что вы эту сентябрьскую новость 2018 года пропустили, а между тем, она очень любопытна, и вызывает неоднозначные реакции. Вспомнить о ней мы решили потому, что на днях об этом событии мирового масштаба вышел короткий видеоролик. Итак, 16 сентября 2018 года 45-летняя американка Денис Мюллер-Коренек, директор небольшой компании и мать троих детей установила крайне необычный мировой рекорд. На гоночном треке она развила на велосипеде невиданную скорость – 296 км/ч (184 мили/ч).
https://i.kinja-img.com/gawker-media/image/upload/s--Hv_67EOb--/c_scale,fl_progressive,q_80,w_800/kpeqfoukkuspjsydbdxc.mp4
Конечно, когда читаешь такую информацию, возникает реакция – это невозможно! Ведь такая скорость больше, чем взлетная скорость самолета Airbus A340 и Boeing 747. Не каждый автомобиль способен достигать подобного ускорения, куда уж там велосипеду! Поэтому, когда известие об этом осенью прошлого года разлетелось по немногочисленным СМИ, многие ему не поверили, назвав фейком. А вот сейчас, с обнародованием подробных данных, и видео этого рекорда, кое-что прояснилось.
Во-первых, оказалось, что это самая что ни на есть правдивая правда. Денис Мюллер-Коренек действительно поставила мировой рекорд велосипедной скорости – почти 300 км/ч, и он занесен в Книгу рекордов Гиннеса. А, во-вторых, разумеется, при установке данного рекорда использовалось много всяких хитрых «фишек».
Начнем с того, что все это происходило на высохшем соленом озере Бонневиль. Это место считают одним из самых ровных на нашей планете, ведь его плоскость позволяет увидеть даже естественную кривизну земного шара. Поэтому, на сегодняшний день озеро Бонневиль является одним из популярнейших гоночных треков. И именно здесь и устанавливается большинство автомобильных скоростных рекордов.
Второй «фишкой» стало то, что изначально ее велосипед привязали буксирным тросом к спортивному болиду, у которого сзади был установлен специальный аэродинамический короб, практически полностью устраняющий сопротивление воздуха.
И последнее - в своей гонке Денис, разумеется, использовала не обычный велосипед, а сделанный на заказ из карбона.
Разумеется, идеально ровный трек, особенный транспорт и помощь в разгоне спорткара сделали свое дело – позволили развить гонщице нереальную скорость.
Однако, этим всё не объяснить. Ведь, после разгона велосипед Денис Мюллер-Коренек был отсоединен от болида. В результате на дистанции в 5 км женщина, крутя педали только собственной мышечной силой, сумела разогнаться до 296 км/ч.
Своим достижением она побила предыдущий рекорд, установленный в 1995 году голландским велосипедистом Фредом Ромпельбергом. Кстати, и он достигал своего рекорда при тех же условиях – на озере Бонневиль, и разгоняемый гоночной машиной. Так что, верите вы в это или нет, но, оказывается, при определенных условиях на велосипеде можно разогнаться до скорости, большей, чем взлетная скорость самолета. И как это происходит, прекрасно показано в видео.
-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
