Французький концерн Groupe PSA, що володіє марками Citroen, Peugeot, DS і Opel, розробив нову електромобільну платформу. Вона ляже в основу автомобілів С і D сегменту. Зараз усі моделі виробника складають на єдиній платформі CMP. Вона підходить як для моделей з ДВЗ, так і для електрокарів.
Здавалося б, якщо CMP така хороша й універсальна, тоді навіщо виробник вирішив від неї відмовитися? Один мінус усе ж є — на її основі можна будувати тільки компактні автомобілі.

Новий "візок" отримав назву eVMP (Electric Vehicle Modular Platform). Він ляже в основу всіх електромобілів і гібридів марки. Платформа передбачає розташування двигуна на задній осі, аналогічно платформі MEB від Volkswagen. Отже, нові електромобілі Сітроен, Опель і Пежо отримають задній привід, що може натякати на драйверський характер авто в разі встановлення потужних моторів.
Платформа eVMP також передбачає використання батарейних блоків ємністю 40-100 кіловат-годин. Максимальний пробіг на одному заряді акумулятора становитиме 650 км за циклом WLTP.
Нова платформа ляже в основу майбутніх електрокарів Citroen, Peugeot, Opel і преміальних DS. Цілком можливо, що її використовуватимуть і під час будівництва електрокарів Fiat, Chrysler, Alfa Romeo, а також спортивних Maserati. Не так давно PSA і FCA об'єдналися в один із найбільших автоконцернів світу. Перші моделі на eVMP зійдуть із конвеєра в 2023 році.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів