Перший автомобіль марки Tatra був випущений 107 роки тому в чеському місті Копрживніце — на заводі Kopřivnická vozovka, а.s. Річ у тім, що в 1918 році легкова машина цього підприємства — моделі U успішно пройшла випробування у важких гірських умовах — у Високих Татрах. І тому слово "Tatra" вирішили використовувати в рекламних цілях.
Первістком нового бренду став автомобіль TL4 вантажопідйомністю 4,0 т. Цю модель з мотором в 35 л.с. випускали ще з 1916 року. Вона добре показала себе на військових дорогах і залишалася у виробництві до кінця 1924 року.
Tatra TL4 (1919 р.)
Максимальна швидкість на суцільних гумових шинах становила 25 км/год, а у варіанті зі сталевими ободами (були й такі) - 15 км/год. На машині було встановлено 140-літровий бак. Витрата палива становила 40 л на 100 км. Навесні 1923 року на Празькому автосалоні була представлена революційна легкова модель Tatra 11 — дітище талановитого конструктора Ганса Ледвинки. Її основні новаторські риси запозичив і перша післявоєнна вантажівка марки Tatra — однотонна модель Tatra 13.
Tatra 13 (1925 р.)
Замість традиційної лонжеронної рами вона мала поздовжню трубу, що прекрасно працювала на скручування. А підвіска всіх коліс була незалежною - на хитних півосях і поперечних напівеліптичних ресорах.
Tatra 92 (1937 р.)
Таку схему застосовували і на всіх наступних вантажівках Tatra протягом багатьох років. У 20-30-і рр. з'явилася ціла низка легких вантажівок з колісною формулою 4х2 і 6х4. Серед останніх — відомі двотонні армійські машини Tatra 82 (1935 р.) і Tatra 92 (1937 р.).
Tatra 85/91 (1936 р.)
Подібна рама-труба і незалежна підвіска застосовувалися і на важких вантажівках Tatra 20 – х-30-х рр. Серед них слід назвати Tatra 85/91 (1936 р.) — первісток марки, який отримав дизельний двигун — 6-циліндровий агрегат в 7,3 л, потужністю 85 к. с. Примітно, що машина мала компонування з кабіною над двигуном.
Tatra 111 (1943 р.)
Особливо потрібно сказати про знаменитий автомобіль Tatra 111 (6х6) вантажопідйомністю до 10 т. Ця машина протрималася на виробництві два десятиліття — з 1943 до 1962 рік. Це була перша в світі вантажівка важкого класу, що отримала дизель повітряного охолодження. Агрегат V12 (14,8 л) розвивав у різних варіантах 180-210 к.с. Максимальна швидкість перевищувала 60 км/год. Загалом було випущено 33 960 таких машин.
Tatra 138 (1958 – 73 рр.) і Tatra 148 (1969 – 83 рр.)
Спадкоємцями їх були капотні вантажівки Tatra 138 (1958 – 73 рр.) і Tatra 148 (1969 – 83 рр.). Зовні вони відрізнялися від попередника оригінальним, модним тоді дизайном. Вантажопідйомність їх становила відповідно 12 і 15 т. дизельні "повітряники" V8 розвивали до 220 к. с. Варто зазначити, що названі вантажівки, починаючи з Tatra 111, ввозилися і до нас у країну. Загалом у 1956 – 77 рр. їхній імпорт становив 25 тис. машин, головним чином будівельних самоскидів. А пізніше, в 80-і рр. до них додалася і деяка кількість безкапотних вантажівок Tatra 815.
Tatra 815
На наших дорогах можна було зустріти і важкі машини унікального сімейства Tatra 813, до якого входили дво-, три- і чотиривісні повнопривідні автомобілі. Найбільший з них — Kolos (8х8) мав двигун V12 (17,6 л) в 250 к.с. і 20-ступеневу трансмісію. Він міг працювати у складі автопоїзда повною масою 100 т і розвивав до 80 км/год.
Tatra 813 Kolos (8х8)
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію