Opel Rocks-e — електричний квадрицикл, адресований молодіжній аудиторії. Він являється клоном французького Citroen Ami, а найближчим часом до них приєднається італійський Fiat Topolino. Незважаючи на скромний цінник (від 8 714 доларів) і можливість їздити без посвідчення водія, Rocks-e не користується великою популярністю.
Виправити ситуацію мав конкурс конверсій Rocks-e Design Hack, організований Opel восени минулого року. У ньому брали участь молоді дизайнери. Ім'я переможця оголосили у грудні. Ним став німецький дизайнер Лукас Венцхефер, який перетворив Rocks-e на екстремальний позашляховик Rocks e-Xtreme.
На крихітний сіті-кар поставили захисний трубчастий каркас з додатковими фарами та величезне заднє антикрило від гоночного Opel Vectra GTS V8 DTM початку 2000-х років. Розширені колісні арки та інші елементи кузова надруковані на 3D-принтері. Завдяки новим трисекційним фарам та чорному глянцевому покриттю фірмовий Opel Vizor виглядає більш стильно. Дорожній просвіт у Rocks e-Xtreme утричі вищий, ніж у серійного електромобіля. Стандартні колісні диски взуті у «зубасті» позашляхові шини.
Силова установка стокова: електродвигун потужністю 8 к.с. та батарея ємністю 5,5 кВт•год. Паспортний запас ходу Opel Rocks-e — 75 км. Максимальна швидкість обмежена на 45 км/год.
Планів щодо серійного або навіть дрібносерійного виробництва Opel Rocks e-Xtreme у компанії немає. Єдиний втілений у металі «екстремальний» Rocks-e вирушить у світове турне, щоб привернути увагу до моделі та електромобілів загалом.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
