Toyota випустила спеціальну версію спортивного купе Supra. Вона отримала приставку A90 Final Edition у назві та є прощальною версією моделі.
Toyota Supra A90 Final Edition створена спеціалістами підрозділу Gazoo Racing. Від стандартної версії спорткара новинка відрізняється матово-чорним забарвленням кузова, наявністю величезного антикрила на кормі та обвісом, виконаним з карбону. Ще у купе 19-дюймові колісні диски TGR спереду та 20-дюймові ззаду, взуті у шини Michelin Pilot Sport Cup 2 розміром 265/35Z1R19 спереду та 285/30ZR20 ззаду. Вони на 10% ширші за гуму, що використовується в стандартній Supra.

У салоні спецверсії купе встановлені карбонові сидіння Recaro з червоними ременями безпеки. Також інтегровано каркас безпеки. В обробці використана алькантара, а як акценти – карбон. Інженери Toyota посилили передню розпірку капота, допрацювали електропідсилювач керма та змінили кут розвалу для кращого зчеплення.

Під капотом встановлений 3,0-літровий турбований двигун потужністю 435 к.с і 570 Нм крутного моменту. Це на 47 к.с. та 70 Нм більше, ніж у стандартної Supra для США. Цей мотор працює у парі з шестиступеневою механічною коробкою передач. Розгін із місця до «сотні» займає близько 4 секунд, а максимальна швидкість обмежена на позначці 270 км/год.
Toyota Supra A90 Final Edition також отримала вихлопну систему Akrapovič, регульовані амортизатори KW та гальма Brembo. Новинка вийде тиражем у 300 екземплярів, які будуть реалізовані на ринку Європи.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]