Toyota Chemical Engineering (TCE) розробила технологію переробки акумуляторних блоків електромобілів шляхом дистиляції електролітичної рідини всередині акумулятора. У компанії її називають екологічним стрибком вперед порівняно з методом спалювання, який використовується наразі. Він полягає у збиранні матеріалів із попелу, що залишився після спалювання відпрацьованих акумуляторних блоків.
Справа в тому, що електролітична рідина, що міститься всередині батареї, легко спалахує. Саме це було основним чинником вибору способу утилізації. Простіше було спалити стару батарею, аніж думати, що з нею робити. Але цей спосіб супроводжується викидом вуглецю та мало ефективний з погляду відновлення матеріалів.
Технологія, розроблена TCE, зробить переробку більш екологічною та дозволить отримувати більшу кількість матеріалів. Компанія планує переганяти електроліт, щоб зробити його менш займистим та безпечнішим у користуванні. Це дозволить ретельніше розбирати блок й подрібнювати елементи, щоб полегшити їх сортування та вилучення матеріалу.
За даними TCE залишок, так звана «чорна маса», містить алюміній, залізо та «багато рідкісних металів». Як стверджується, новий метод знижує викиди CO2, які виробляються при переробці батарей, та підвищує швидкість їх відновлення. Він не тільки сприятиме вуглецевій нейтральності, але й дозволить сортувати та відновлювати матеріали, які неможливо отримати при звичайному спалюванні. У Toyota нову технологію називають «кроком до досягнення економіки замкнутого циклу».
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
