Пускова установка Iris-T за 30 секунд збила вісім російських ракет

07 червня 2025, 16:16
Пускова установка Iris-T за 30 секунд збила вісім російських ракет

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності Iris-T SLM вкотре довів свою ефективність у боротьбі з ворожими повітряними цілями. Одна з пускових установок змогла лише за 30 секунд знищити вісім крилатих ракет, запущених росіянами по об'єкту критичної інфраструктури на території України. Це означає, що всі ракети ЗРК, а їх на пусковій установці рівно вісім, досягли своєї мети.

Про це розповів командир стартової батареї зенітного ракетного дивізіону зенітної ракетної бригади повітряного командування Захід. А взагалі на рахунку представленої пускової установки 34 збиті крилаті ракети, про що говорять відповідні позначки, нанесені на борту машини. Схематичне зображення ракет розділено пробілами, які показують кількість збитих цілей за кожен бій.

Iris-T SLM може вражати цілі на висоті до 20 км та дальності до 40 км. Швидкість зенітної ракети досягає 3 маху або 1020 м/с. Устаткування перевозиться у стандартних 20-дюймових контейнерах, встановлених на повнопривідні шасі MAN HX (8х8). Батарея Iris-T SLM складається з трьох пускових установок, РЛС, пункту управління та транспортно-заряджувальної машини.

Зазначимо, що у квітні 2025 року Німеччина передала для Сил оборони України вже другу батарею ЗРК Iris-T SLM. Усього їх планують поставити чотири. І це лише початок. У світлі нещодавнього підписання меморандуму про співпрацю між Міноборони України та виробником Iris-T – компанією Diehl Defence, постачання цих ЗРК та ракет до них планується збільшити втричі.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Подія 10 квітня 2026 20:20
    Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки.
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз