У Латинській Америці сьогодні досить поширені наддовгі автобусні маршрути, один з яких претендує на звання найдовшого у світі. Він з'єднує Ріо-де-Жанейро та Ліму – столицю Перу. Автобус долає з кінця в кінець понад 6000 км, прямуючи так званим Інтерокеанічним коридором – дорожньою мережею між Тихим і Атлантичним океанами. За п'ять днів поїздки можна помилуватися з вікна й величними Андами, піднявшись на висоту 4700 м над рівнем моря, а також густими лісами Амазонки.
Унікальність такого довгого автобусного маршруту ще й у тому, що він є прямим – пасажири їдуть одним автобусом, без пересадок. Рейси здійснюються раз на два тижні компанією Trans Acreana. Вартість проїзду варіюється від 200 до 240 доларів.
Для безперервної роботи кожен автобус обслуговують чотири водії. Що стосується самих машин, то це двоповерхові лайнери Marcopolo Paradiso 1800DD та Comil Campione Invictus DD, які вміщують до 43 пасажирів.
Планування салону може відрізнятись. Стандартним є розміщенням сидінь за схемою 2+1. Спинки відкидаються на 140 град, є також підніжки. У преміальному ж виконанні вже три ряди сидінь (1+1+1). Спинки ширших крісел можна опустити вже на 180 град., отримавши, майже, справжнє ліжко. Для більшої зручності є роздільні шторки. Зрозуміло, що автобуси обладнані кондиціонером, біотуалетом та Wi-Fi.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
