Раніше, щоб володіти оригінальним Model 40 Special Speedster, вам потрібно було народитись єдиним сином Генрі Форда. Сьогодні досить просто мати значний рахунок у банку.
Генрі Форд бачив у автомобілі засіб мобілізації мас, але його син Едсел дивився на машини як на витвори мистецтва. Будучи єдиним спадкоємцем засновника імперії, саме Едсел наполіг на купівлі бренду Lincoln та замовляв ексклюзивні екземпляри, буквально наповнені естетикою ар-деко. Сьогодні ательє Iconic Auto Sports із Майамі повертає один із цих шедеврів на дороги.
Проект, що отримав назву SP40 Restomod Speedster, черпає натхнення у легендарному Model 40 Special Speedster 1934 року. Оригінал був кастомним алюмінієвим кузовом, «натягнутим» на модифіковане шасі Ford Model 40 (звідси й ім'я) з нижньоклапанним V8 під капотом. Це був один із перших прикладів того, який тюнінг-потенціал прихований у дешевих та масових «Фордах». Однак світову славу машині принесла історія в дусі «знахідок з сараю»: спідстер зник на десятиліття, раптово сплив у 1999 році, а 2008-го пішов з молотка за 1,7 мільйона доларів. Наразі оригінал виставлений у маєток Едсела та Елеонори Форд у Гросс-Пойнт, штат Мічиган.
Унікальність Model 40, доповнена майже детективною історією його зникнення та тріумфального повернення, надихнула Iconic Auto Sports на створення сучасного триб'юту. У SP40 Restomod Speedster не стали змінювати ідеальний силует, але замінили алюміній на вуглепластик. Надлегкий кузов лежить на сталевій просторовій рамі, габарити якої майже повторюють оригінал: колісна база складає 2987 мм – всього на 50 мм менше, ніж у сучасного Ford Explorer.
Під вигляд зовнішності і начинка. На зміну антикварному двигуну прийшов сучасний V8 сімейства Coyote – ідеологічний наступник "флетхедів" 30-х років. За заявою Iconic Auto Sports, тут він видає понад 480 к.с. У парі з двигуном працює п'ятиступінчаста механіка Tremec та диференціал підвищеного тертя на задній осі.
Повністю незалежна підвіска, електропідсилювач керма та гальмівна система Brembо з шестипоршневими супортами спереду та чотирипоршневими ззаду гарантують: SP40 виглядатиме як гість із 1930-х, але їхати – як сучасний спорткар.
Прийом замовлень вже відкритий, хоча в Iconic Auto Sports поки що зберігають мовчання про ціну.
-
Огляд 12 квітня 2026 20:02Топ-5 найпопулярніших б/в кросоверів в Україні за $12–15 тисяч: що купити у 2026 році -
Ретро 12 квітня 2026 17:20Від Ikarus до Audi: як Угорщина стала автомобільною фабрикою Європи -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
