Сімейство спортивного купе Lotus Emira поповнила нова екстремальна версія з приставкою Turbo Bathurst Edition у назві. Але розроблена вона була не самим виробником, а офіційним австралійським дистриб'ютором Simply Sports Cars.
Трековий Emira Turbo Bathurst Edition, який отримав назву на честь знаменитої гонки «Батерст 1000», заснований на Lotus Emira Turbo SE та оснащений модернізованим 2,0-літровим чотирициліндровим двигуном Mercedes-AMG потужністю 510 к.с. і 600 Нм крутного моменту. Це на 103 к. с. і 120 Нм більше, ніж у Emira SE. Ці показники роблять нову версію Emira найпотужнішою з усіх існуючих моделей. Вона перевершує дорожній автомобіль з двигуном V6 і навіть гоночний GT4.
Зазначається, що фахівці Simply Sports Cars також удосконалили восьмиступеневу автоматичну коробку передач з подвійним зчепленням та налаштували систему ESP. Ці доробки зробили спорткар динамічнішим на високих швидкостях. А що стосується зовнішніх змін, то відрізнити Emira Turbo Bathurst Edition від стандартної версії авто можна за фіксованим заднім антикрило та новим переднім спліттера з вуглеволокна.
Також спорткар отримав гоночну ліврею з графікою Bathurst і 20-дюймові легкосплавні диски, взуті у шини Michelin Pilot Sport Cup 2. За гальмування відповідають чотирьохпоршневі супорти AP Racing, що затискають двоскладові вентильовані диски. Тираж новинки обмежений 5 екземплярами, вартістю 249 990 австралійських доларів кожен (близько 176 600 доларів США).
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
