Експериментальний зарядний автомобіль Mercedes-Benz ELF (E experimental - Lade – F ahrzeug) – це мобільна лабораторія, яка використовується для тестування різних методів заряджання: надшвидкого, двонаправленого, фотоелектричного (сонячні панелі), індуктивного та кондуктивного.
Так, ELF оснащений роз'ємом для зарядної мегаватної станції (MCS), яка розроблена для ваговозів. Мобільна лабораторія використовується для перевірки термічної стабільності системи та продуктивності високовольтних акумуляторів. На машині також встановлений роз'єм CCS - для легкових автомобілів. Він має потужність до 900 кВт, що дозволяє зарядити акумулятор ємністю 100 кВт⋅год лише за 10 хвилин.
Особлива увага приділяється двонаправленому заряджанню, яке ELF може підтримуватися як змінним, так і постійним струмом. Система дозволяє працювати в трьох режимах: V2H – від автомобіля до будинку (Vehicle-to-Home), V2G – від автомобіля до мережі (Vehicle-to-Grid) та V2L – від автомобіля до електроінструментів (Vehicle-to-Load).
Mercedes-Benz зараз працює над впровадженням так званого «віртуального енергетичного рахунку». Ідея полягає в наступному: власники отримують «кредити» за надлишок електроенергії, виробленої сонячними панелями вдома або під час заряджання автомобіля, включаючи двонаправлене, вдома через мережу. Накопичені кредити можна використовувати як вдома, так і в дорозі на зарядних станціях Mercedes-Benz.
Mercedes-Benz ELF також працює над удосконаленням індуктивної та кондуктивної зарядок. Індуктивна зарядка здійснюється безконтактно, за допомогою електромагнітного резонансу, через систему, інтегровану в землю на спеціальному паркувальному майданчику, та спеціальні пластини в підлозі автомобіля. Кондуктивна зарядка, також відбувається під час паркування, але за допомогою спеціального роз'єму в підлозі автомобіля. В обох випадках зарядка здійснюється змінним струмом потужністю 11 кВт.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
